Тайвань може втратити один зі своїх островів за кримським сценарієм / фото Flickr/志翔科技有限公司

Коли Росія анексувала український Крим в 2014 році, це спровокувало міжнародне обурення. Але суттєвих дій було мало. Володимир Путін зміг грубою силою переписати міжнародні кордони, відкидаючи санкції, які запровадили США і Євросоюз.

Успіх Путіна посилив "переконання, що більші країни можуть залякувати менші заради своїх інтересів", - сказав у ті часи американський президент Барак Обама. Зважаючи на те, що Крим був частиною невеликої країни й предметом територіальної суперечки з етнічним вкрапленням між Україною і Росією, світ не хотів битися за нього.

Читайте такожDer Spiegel: Крим помирає від спраги під окупацією РосіїІсторія може й не повторюється, але історичні події часто "перегукуються", - пише Business Insider. Сьогодні кримський сценарій може запросто повторитися в Південно-Китайському морі. Цього разу агресором буде Китай, а тайванський архіпелаг Пратас, на який посягає Пекін, - потенційною жертвою.

На цих островах немає постійних жителів. Однак, на території архіпелагу базуються близько 500 морських піхотинців Тайваню. Також Пратас часто відвідують рибалки й дослідники. Архіпелаг розташований за 440 кілометрів від муніципалітету Гаосюн на півдні Тайваню, а також за 270 кілометрів від Гонконгу. Фактично архіпелаг розташований в повітряному просторі міста, що робить його легкою здобиччю для Народно-визвольної армії КНР.

Впродовж останніх років Пекін поводився більш агресивно в Південно-Китайському морі, просуваючи експансивні морські претензії, які не визнаються міжнародним законом. Багато разів китайський флот порушував, залякував чи навіть таранив кораблі інших країн в стратегічних водах. Жертвами ставали військово-морські судна, риболовецькі траулери і бурові установки для розвідки покладів нафти. Народно-визвольна армія КНР також збудувала військові об'єкти на рифах і кам'яних утвореннях на спірних островах Спратлі й Парасельських островах.

Але на відміну від цих територій, які стали предметом численних посягань й міжнародних суперечок, статус архіпелагу Пратас - це двосторонній конфлікт між Тайванем і Китаєм. Тому Пекіну буде легше в односторонньому порядку змінити статус-кво.

Читайте такожBloomberg: Гонконг повторює долю КримуВпродовж 2020-го й на початку 2021-го років Пекін збільшив масштаби військових навчань поблизу Пратасу. Тайбей відповів тим, що організував стрільбища на островах. Цього місяця вони теж проводилися. Президент США Джо Байден намагається збудувати більш тісні відносини з Тайванем. Тож він вчинить мудро, якщо буде пильно стежити за цією потенційною гарячою точкою.

Китай досить довго вважає архіпелаг Пратас стратегічно важливим. Адже його можна використати, щоб взяти під контроль й перешкоджати іноземному доступу до каналу Баші. Це морський шлях між Тайванем і Філіппінами, який китайські ядерні субмарини використовують для виходу в Західну частину Тихого океану. Китайські автори й дослідники впродовж останніх років чітко окреслили опозицію Пекіну: архіпелаг Пратас необхідний як для приєднання Тайваню до КНР, так і для більш широких геополітичних пекінських інтересів.

Китайський військовий експерт Сон Чжонпінь нещодавно у своїй статті для державного таблоїду Global Times відверто написав, що місце розташування Пратасу стратегічно важливе як "сполучна ланка між Південно-Китайським морем і західною частиною Тихого океану. І якщо влада Тайваню дозволить Збройним силам США розмістити військові об'єкти на цих островах, це стане великою загрозою для Народно-визвольної армії й безпеки материкового Китаю". Тож нікого не здивувало те, що в травні 2020 року Китай почав планувати масові військові навчання для відпрацювання окупації архіпелагу Пратас. Тайвань розгорнув на островах сотні солдатів для підкріплення.

Читайте такожBloomberg: Нова геополітична мапа світу буде накреслена за наступні піврокуПрофесор Національного оборонного університету Народно-визвольної армії Китаю Лі Дагуанг в коментарі для Global Times заперечував, що ці навчання взагалі планувалися. Наразі плани Китаю щодо цих островів лишаються невідомими. В 2020 році Народно-визвольна армія КНР 300 разів відправляла свої бойові літаки в зону ідентифікації ВПС Тайваню. Один з тайванських аналітиків назвав це спробою "паралізувати тайванську психологію".

Через лічені дні після інавгурації Байдена, а саме 23 січня, Китай відправив 8 бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю, і 4 винищувачі в повітряний простір на південному сході Тайваню. Наступного дня туди ж вирушили ще 16 військових літаків різних типів.

На додачу до стратегічної й ідеологічної важливості для Китаю захоплення островів вимагає мінімальних військових зусиль. Виправданням може стати те, що після посилення китайського контролю над Гонконгом багато депутатів-демократів й членів політичної опозиції намагалися втекти в Тайвань через Пратас. Пекін в якийсь момент може відрізати Тайбей від доступу до власних островів, посилаючись на нібито загрозу для національної безпеки через втечі з Гонконгу.

Насправді прецедент вже відбувся. В жовтні 2020 року уряд Гонконгу заборонив тайванському літаку використати повітряний простір, щоб полетіти на Пратас. Причиною нібито були військові навчання Народно-визвольної армії КНР неподалік. Менш ніж через тиждень високопоставлений військовий офіцер армії Тайваню - генерал Лі Тіньшень побував на островах архіпелагу разом з делегацією берегової охорони. Це стало чітким сигналом непокори Пекіну.

Читайте такожКитай введе санкції проти компаній зі США через постачання зброї ТайванюОднак, присутність архіпелагу Пратас в китайському повітряному просторі робить зміцнення оборони й збереження контролю над ним значно тяжким і дорогим завданням для Тайваню. Тут, на думку видання, паралель з окупацією Криму дуже чітка. Через географію півострова, оточеного майже з усіх боків Чорним морем, а також близькість до Росії Україні було важко його захистити.

Коли Путін окупував Крим, міжнародна спільнота відповіла тим, що ізолювала Росію й запровадила санкції. Однак, попри це, було зрозуміло, що США, Євросоюз й інші країни НАТО не збираються ризикувати початком війни з Росією за Крим. 

Коли тогочасний прем’єр-міністр України відвідав Вашингтон в березні 2014 року й попросив про військову допомогу, Пентагон йому відмовив. Американська сторона боялася, що летальна допомога лише загострить ситуацію. Трохи пізніше того ж місяця Обама сказав аудиторії в Брюсселі, що США і НАТО "не хочуть конфлікту з Росією", тому що "простих відповідей немає, так само як і військових рішень".

Загалом, ці кроки були націлені на те, щоб уникнути військового протистояння. Але вони також дали Путіну зрозуміти, що хоч він і зіштовхнеться з короткочасним болем, він може безкарно змінювати кордони в Європі й не боятися військового опору. І тепер, через сім років, стає очевидним, що все саме так і відбулося.

Читайте такожКравчук припустив, що Росія "атакуватиме" Україну через відсутність води в КримуЛідер Китаю Си Цзиньпін, схоже, близько сприйняв цей урок. Йому додає впевненості колективний провал демократичного світу в притягненні Путіна до відповідальності за окупацію Криму. Китай продовжує не просто посягати майже на все Південно-Китайське море, а й фізично перетворює острови в ньому на військові фортеці. У свою чергу, міжнародна спільнота відповідає лише "приглушеною реакцію", як нещодавно це описав капітан ВПС США Девін Джіні.

Якщо Си Цзиньпін повірить, що йому зійде з рук мілітаризація спірних територій у Південно-Китайському морі, що він безкарно може топити судна сусідів, а саме це й відбувалося досі, тоді він може вирішити, що архіпелаг Пратас - це здобич, яка тільки й чекає, щоб її забрали.

Якщо така агресія відбудеться, світу варто пам'ятати досвід Криму. США, ЄС, Японія й інші країни стали архітекторами й яскравими захисниками світового порядку на основі правил. Але якщо вони знову не захистять жертву агресії й дозволять анексії відбутися, цей світовий порядок стане ще менш привабливим.

США і їхні партнери не можуть розраховувати, що країни по всьому світі будуть підтримувати й захищати міжнародний порядок на чолі з Америкою. Якщо Вашингтон і Брюссель не будуть заступатися за менші країни, яким погрожують більші сусіди. В 2014 році "червоною лінією" для міжнародної спільноти повинен був стати Крим. Тепер вона пролягає на архіпелазі Пратас.

Вас також можуть зацікавити новини:

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ