Напередодні новообраний президент США Дональд Трамп дав великий брифінг. Під час нього він зробив ряд заяв які стосуються й України. Зокрема він висловив надію, що війна в Україні закінчиться протягом шести місяців. Водночас він різко висловився проти членства України в НАТО, а також повідомив про бажання Путіна зустрітися з ним.
Що означають ці заяви та чого чекати Україні, УНІАН запитав у політолога, викладача КНУ ім. Тараса Шевченка Петра Олещука.
Трамп під час брифінгу заявив, що "може зрозуміти почуття Росії" щодо членства України в НАТО. Чи можемо ми вважати цю заяву крапкою у питанні членства Києва в Північноатлантичному альянсі?
Трамп в приницпі заявив, що всі на Заході розуміють, що Україна ніколи не стане членом НАТО. Він цілком однозначно заявив, що Україна ніколи не буде членом НАТО. Й оскільки він зробив цю заяву ще до початку переговорів – це означає, що для нього це питання фактично зняте.
Інше питання, як він планує це закріплювати. Адже Путін вимагає, щоб це було закріплено на рівні офіційних документів. Він хоче, аби саме Україна офіційно відмовилася від НАТО у своїй Конституції. Однак чи піде на це Україна – питання відкрите.
Також відкрите питання щодо того, чи хоче Трамп це якось закріпити на рівні Сполучених Штатів чи статутних документів НАТО. Це дійсно цікаво, як він буде реагувати на вимоги Путіна – не просто відмовитися від ідеї вступу України в НАТО, а гарантувати, що цього точно ніколи не станеться.
Адже раніше лунали думки щодо того, що начебто адміністрація Трампа запропонує відкласти це питання на 20-50 років. Але Лавров заявив, що для них це неприйнятно, що їм необхідно, аби Україна ніколи не стала членом НАТО.
Однак що найбільш цікаво – він перший з американських лідерів, який заявив, що це пов'язано не з якимись причинами внутрішньоукраїнськими, а суто через позицію Росії. Не через "корупцію, відсутність демократії та свободи слова", ні, чітка прив'язка до позиції Росії.
Ще одна заява Трампа стосується завершення війни. Він сказав, що планує закінчити її протягом перших шести місяців при владі. Куди поділися його обіцянки щодо "миру протягом доби"? Чи можливо на практиці реалізувати новий термін у пів року?
Він вже заявляв, що це питання виявилося складнішим. І тому за добу вирішити його не зможе. Крім того, він відмовився від ідеї зустрічі з Путіним до дати інавгурації. Адже це було б не дуже вірним підходом.
Нова заява Трампа щодо цього була доволі двозначна. Він скоріше мав на увазі, що протягом цього часу він хоче зустрітися з Путіним та обговорити питання завершення війни. Чи зустрінеться він з Путіним, чи вийде дійти певних домовленостей, які вони будуть – усього цього ми не можемо знати.
І у випадку Трампа усе це прогнозувати просто неможливо. Він зараз настільки втягнеться в ідею приєднання Канади та Гренландії, що взагалі забуде про Путіна та Україну.
Також Трамп заявив, що він обізнаний щодо готовності Путіна до контактів із ним. Чи може це означати, що певні неофіційні перемовини між Москвою та Вашингтоном вже тривають?
Це зовсім не секрет. Човникові поїздки влаштовував той самий Орбан, який зустрічався і з Трампом, і з Путіним. І це лише те, що було в інформаційному просторі. А що було – ми не знаємо. Тому я не маю сумніву, що якісь відповідні перемовини, мабуть, почалися ще до завершення виборів у США і тривають досі.
Ще трохи про можливу зустріч Путіна та Трампа. Наскільки ми знаємо, МКС видав ордер на арешт російського президента. Чи вплине це якось на їхню зустріч?
Ні, вони просто зустрінуться у державі, на яку ордер цього суду не поширюється. Крім того, Сполучені штати не визнають правочинність ордерів міжнародного суду, адже вони не приєдналися до статуту. Тому суто теоретично жодних перешкод, щоб навіть у Сполучені штати приїхав Путін і там вони зустрілися – немає. Але це навряд станеться. Швидше за все вони будуть зустрічатися в якійсь нейтральній точці на Близькому Сході чи в іншому місці.
Трамп також пообіцяв, що захистить Україну. Яким чином може відбуватися цей захист у випадку мирних домовленостей чи заморозки конфлікту?
Складно уявити, як Трамп уявляє собі захист України. Прогнозувати тут неможливо. Адже судячи із заяв Трампа, не варто вважати, що в нього є якась чітка та реалістична оцінка ситуації.
Трамп вважає, що все просто. Він же пояснив, що адміністрація Байдена чомусь хотіла взяти Україну в НАТО. Це не сподобалося Путіну, бо це було порушення якихось невідомих домовленостей. Отже, якщо пообіцяти, що Україну до НАТО не візьмуть, то Путін погодиться на мир. Таке от бачення у Трампа, яке очевидно не відповідає дійсності.
Путін, наприклад, може пообіцяти Трампу, що до кінця його каденції він не буде воювати проти України. І Трампа це може цілком задовольнити.
Трамп заявляв, що в нього є важіль впливу на Україну – обмежити будь-яке постачання зброї та інших видів допомоги. Чи може він знайти ще якісь важелі крім цих, аби змусити Україну відмовитися від НАТО та повернення територій?
Тут річ у тому, що Трамп нічого Україні не давав, то ж і забрати цю допомогу він у нас поки що не може. Адже наразі у бюджеті Пентагону на наступний рік жодного долара на допомогу Україні не передбачено. Натомість Трамп може пообіцяти щось дати, закріпити це в рішенні Конгресу.
Минулого року президент України заявляв, що в України може бути лише дві гарантії безпеки – це вступ до НАТО, або ж відновлення ядерного статусу. Якщо наразі ми припиняємо процес вступу до Північноатлантичного альянсу – чи можемо ми перейти до альтернативи у вигляді ядерної зброї?
Я думаю, що з цим питанням треба бути дуже обережним, адже на Заході до нього ставляться дуже серйозно. Але, що Україна буде порушувати питання відновлення ядерного статусу – я в цьому не маю сумніву.
Реалізація цього питання дуже ризикована, адже вона може відразу викликати відповідну відповідь Росії. Крім того, у сучасному світі заведено не декларувати свої плани, якщо вони дійсно починають роботу над ядерною зброєю. Якщо в Ізраїля запитати – чи є у них ядерна зброя, вони скажуть, що ні. Але весь світ знає, що вона в них є. Не можна просто взяти та сказати, що я зробив ядерну бомбу.
Петро Олещук - політолог, доктор політичних наук. У 2006 році закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
З 2008 року Олещук працює викладачем. Є автором понад 50 наукових праць, серед яких - видана 2018 року монографія "Новітні політичні технології інформаційного впливу", а також міжнародні наукові публікації.
З 2006-го року в якості політичного консультанта Олещук неодноразово брав участь у виборчих кампаніях.
