Конфлікт між США та Іраном досяг критичної стадії: після кількох тижнів бойових дій навколо Ормузької протоки президент Дональд Трамп опинився перед складним вибором. Його риторика змінюється від м'якої до погроз всього за добу, відображаючи стратегічну невизначеність США. Перед Вашингтоном стоять чотири ключові проблеми: можливість переговорів, оголошення перемоги, продовження бойових дій або ескалація конфлікту. Кожне рішення несе свої ризики та наслідки для регіональної безпеки, економіки та репутації Америки, йдеться в матеріалі The Economist.
Журналісти зазначають, що якщо Трамп ще не обрав жодного з варіантів, то це тому, що жоден з них не є хорошим.
1. Переговори та припинення вогню
Дипломатичні зусилля ускладнені недовірою Ірану після минулих атак під час переговорів, хаосом у його керівництві та невизначеністю щодо вибору посередника. Оман, який вів попередні переговори, втратив довіру сусідів по Перській затоці, а альтернативою може стати Катар. Поступки обох сторін малоймовірні, йдеться в публікації.
Частина дипломатів все ще сподівається на переговори про припинення вогню, але це здається малоймовірним. Досягти зустрічі сторін складно: після двох атак під час переговорів Іран справедливо ставиться з обережністю до нових контактів. Керівництво країни перебуває в хаосі: новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї з 9 березня не з'являвся на публіці. Виникає сумнів, чи є в Ірані представник, який може говорити від імені режиму.
2. Оголошення перемоги без угоди
Трамп може спробувати подати війну як завершену перемогою, заявивши про "знищення" військових можливостей Ірану. Однак Іран зберігає контроль над Ормузькою протокою і близько 400 кг високозбагаченого урану, що залишає стратегічну загрозу і не вирішує ключових проблем, пише видання.
Припинення війни залишить Ірану контроль над Ормузькою протокою – ключовим елементом політики США на Близькому Сході майже півстоліття. Сусідні країни та Ізраїль відреагують вкрай негативно. Іран уже натякав на можливий збір плати з суден, що проходять протокою.
3. Продовження бойових дій
Журналісти зазначають, що США та Ізраїль можуть завдавати ударів ще кілька тижнів. Це дозволить знизити активність атак Ірану, посилити присутність флоту та вибудувати коаліцію для безпечного проходу через протоку. Проте успіх не гарантований, а економічні та військові витрати продовжують зростати.
Але гарантій успіху немає. Режим може досягти переломного моменту, а може й ні. Поки Іран здатний періодично атакувати кораблі, протока залишиться закритою, і Трампу не вдасться домогтися перемоги. Крім того, можливі удари по інфраструктурі Затоки, зростання економічних втрат і витрата боєприпасів.
4. Ескалація конфлікту ("ескалація заради деескалації")
Реалізація погроз ударів по електростанціях, захоплення островів або спецоперації з контролю ядерного урану вкрай ризикована. Морські піхотинці та спецназ перебуватимуть під постійною загрозою атак, країни Перської затоки постраждають, а економічний збиток зросте. При цьому війна може й не завершитися, повідомляється в матеріалі.
Ескалація є вкрай ризикованою. Країни Затоки опиняться під ще більшою загрозою: Іран загрожує об’єктам енергетики та опріснювальним станціям. А удар по острову Харг може спричинити масовані удари у відповідь по нафтогазових об’єктах, що вже призвели до пошкодження 3% світових поставок скрапленого газу, за оцінкою Катару.
За заявами журналістів, ситуація залишається вкрай складною і невизначеною. Жоден варіант не гарантує закінчення конфлікту: переговори ускладнені недовірою, оголошення перемоги може бути лише піар-ходом, продовження бойових дій веде до зростання втрат, а ескалація несе стратегічні ризики для США та союзників. Трамп опинився в пастці: розпочавши війну, він не має легкого способу її закінчити, і будь-яке рішення вимагатиме ретельного аналізу наслідків для регіону та внутрішньої політичної стабільності.
Ситуація навколо острова Харг в Ірані
США розглядають можливість проведення наземної операції із захоплення іранського острова Харг (Kharg), який є основним центром експорту нафти Ірану, причому 90% сирої нафти призначено для Китаю. Для цього в регіоні прискорено розгортають сили морських піхотинців. Останніми днями в адміністрації президента США точаться дискусії щодо доцільності окупації острова з метою змусити Іран припинити блокування судноплавства через Ормузьку протоку.
Заяви про намір блокування важливого центру експорту нафти є показником різкого загострення ситуації з боку Трампа, який раніше повідомляв, що США націлені виключно на військові об'єкти острова без його повної окупації. Крім того, адміністрація президента відкинула спроби союзників з Близького Сходу розпочати переговори з Іраном.
