Супутники формуються з речовини газопилового диска, що обертається навколо планети в "юності"; їх кількість і розміри залежать від того, наскільки швидко диски розширювалися, виходячи з-під дії сили планетарної гравітації, говориться в статті, опублікованій в журналі Science.
Вважається, що супутники газоподібних планет-гігантів формуються з газопилового навколопланетного диска, як тільки-но при його розширенні речовина потрапляє поза межі Роша (умовної сфери навколо планети, всередині якої неможливе утворення єдиного тіла, і дрібні частинки на орбіті зазнають лише гравітаційні сили самої планети). При цьому залишається незрозумілим, як у деяких планет, наприклад Юпітера, могли утворитися кілька супутників, "зовнішні" з яких обертаються на орбітах, що лежать далеко за межею Роша.
Як передає РІА “Новости”, автори статті стверджують, що розширення навколопланетних дисків могло відбуватися дискретно, а розмір чергового супутника визначався кількістю викинутого за межу Роша речовини. При цьому "старі" супутники поступово віддалялися від планети, даючи місце новим.
Крім цього, вчені дійшли висновку, що механізм утворення супутників з навколопланетного диска універсальний і підходить не тільки для газоподібних планет-гігантів, й для планет земного типу. На думку авторів, кожна планета Сонячної системи на ранніх етапах розвитку мала навколо себе газопиловий диск, схожий з кільцями Сатурну. При цьому кількість супутників, що утворилися, залежала від швидкості розширення диска, що визначається силою гравітаційної дії планети і масою речовини самого диска.
Згідно із сучасними уявленнями, існує три механізми утворення супутників: з навколопланетного газопилового диска, в результаті захоплення гравітаційною силою планети небесного тіла, що пролітає повз, або з уламків, що потрапили на орбіту планети після її зіткнення з небесним тілом.
