Що б це значило? Учора в Москві мітинг прихильників Володимира Путіна завершився виконанням пісні «Если завтра война, значит скоро в поход». До якої війни готуються «піхота і стрільці Путіна»? З ким збираються воювати? Чи закриються 4 березня виборчі і чи не відкриються вранці наступного дня призовні дільниці?
Якщо так піде далі, можна чекати, що вже п'ятого березня москвичі і всі росіяни в електричках, метро, трамваях, на площах і у власних квартирах почують твердий і мужній голос свого «національного лідера», який вимовить добре відомі сталінські слова: «Брати і сестри!».
Але Володимир Путін і всі його прихильники чудово знають, що роблять. За два тижні, 4 березня -президентські вибори, а перемогти потрібно вже в першому турі. Тоді «легітимності» буде багато!
А патріотизм виборця, як відомо, неможливо розбудити без мілітаристської риторики, брязкання зброєю, образу ворога, проклятого імперіалізму й тероризму, погроз країні з боку «опомарачевої наволочі». Як то кажуть, будь пильний! Гарантія миру: закопати сокиру війни разом із ворогом!
Кандидат у президенти Володимир Путін зачарований ідеєю сили, військового насильства. Його програмна стаття про армію, опублікована в «Російській газеті», так і названа «Бути сильними!».
Враховуючи, що Володимир Путін є явним фаворитом президентських перегонів, стає зрозумілим, яким буде головний тренд його майбутнього президентства. Це гіпертрофоване посилення військових структур держави, їх кількості, військової техніки і озброєнь, нарощування ядерних сил, особливо стратегічних, модернізація військово-промислового комплексу.
Схоже, що Кремль повертається до стратегії «протистояння двох систем», «розумної достатності», «гарантованого знищення супротивника» та іншої радянської шовіністичної гидоти, придуманої ненаситними «яструбами війни». Коротше, «троянський кінь» - це мирний кінь, вагітний ворогами.
«Бути сильним» - мрія мілітаризованого правлячого класу РФ.
Росія, як і в Радянському Союзі, що почив у Бозі, збільшуватиме чисельність армії, мінятиме її структуру і організацію. Володимир Путін вважає, що причиною пильної уваги до проблем обороноздатності Росії є новий поворот протистояння РФ із НАТО, розміщення в Європі американського ПРО.
Знову теза, яка була похована спільними зусиллями Рейгана і Горбачова ще в 90-х роках про те, що тільки ядерна зброя і ракетні засоби її доставки є головним гарантом збереження миру, стає програмною для гарантування безпеки Росії.
Але не тільки з імперіалізмом збираються воювати російські генерали. Прем'єр-міністр нагадує, що армія потрібна і для вирішення багатьох проблем, які виникають у відносинах Москви з найближчими сусідами і згадує «примушення до миру» Грузії.
І на зустрічі з командирами дивізій і бригад Збройних сил РФ Володимир Путін заявив, що «Росія не збирається виводити з Севастополя Чорноморський флот, йти з Криму».
Прем'єр обіцяє, що в найближчі роки значно зросте значення ВМФ, ВПС і повітряно-космічної оборони, до війська надійде більше 400 міжконтинентальних балістичних ракет наземного і морського базування, 8 ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення, близько 20 багатоцільових підводних човнів, більше 50 бойових надводних кораблів, близько 100 космічних апаратів військового призначення.
Крім того, російська армія отримає більше 600 сучасних літаків, включаючи винищувачі п'ятого покоління, понад 1000 вертольотів, 28 полкових комплектів зенітних ракетних систем С-400, 38 дивізійних комплектів зенітно-ракетних комплексів «Витязь», 10 бригадних комплектів ракетного комплексу «Іскандер-М».
У військові частини також надійде понад 2 тис. 300 танків, близько 2 тис. самохідних артилерійських комплексів і гармат і більше 17 тис. військових автомобілів, пише Путін.
Володимир Путін з гордістю повідомляє своїм виборцям про те, що Сухопутні війська стали мобільнішими. «Розгорнено 100 загальновійськових і спеціальних бригад. Норматив їх підйому по тривозі – одна година. Перекидання на потенційний театр бойових дій – доба» - інформує прем'єр-міністр.
Можна погодитися, що військове насильство – це реальність сучасного світу. Але тільки за часів Людовика XIV армія і зброя була «останнім аргументом королів», а війна - продовженням політики.
Але сьогодні «м'яка сила» (soft power) - технології, наука, сильний середній клас, політична гармонія, реальна демократичність у взаємодії політичних інститутів розвитку суспільства набагато ефективніше просуває інтереси країни, захищає її громадян, ніж танки, літаки і новітні системи ПРО.
А «м'якої сили» Володимир Путін за 12 років не наростив - навіть у географічних межах «історичної Русі» - пише відомий російський журналіст Андрій Колесніков.
До речі! Чому сильна своєю «м'якою силою» Європа? Тому, що, наприклад, у Франції найбільше лауреатів Нобелівської премії в літературі, Велика Британія, Німеччина - на першому і другому місці серед країн, де знаходять притулок емігранти, Франція, Німеччина, Італія, Норвегія перевершують решту всього світу за середньою тривалістю життя своїх громадян, європейські країни направляють на допомогу країнам, що розвиваються, велику частину свого ВВП.
В Росії все інакше.
Російська правляча еліта стає ще більш мілітаризованою, тому і максимально авторитарною. Притаманний військовим структурам авторитарний метод управління переноситься на все суспільство, у тому числі й бізнес, і міждержавні відносини зі своїми сусідами.
Відомий і авторитетний дослідник російської еліти Ольга Криштановська стверджує, що саме тому, що «стратегію розвитку російського суспільства визначають офіцери спецслужб і армії, на перший план пріоритетів державної політики РФ вийшли питання силової безпеки, військової реформи, геополітичного місця Росії в світі».
Сподіваємося, що це домисли мої, фантазії, журналістська метафора. Тому, що я, як сказала моя онука 23 лютого, - «ветеран холодної війни!».
Віктор Тимошенко, полковник
