Шлюбний сезон у тасманійських дияволів розтягнувся на весь рік, повідомляє AFP. Біолог Девід Пембертон (David Pemberton), що виявив цей ефект, пов`язує його з епідемією вірусного раку, через який стрімко скоротилася чисельність популяції цих ссавців.
Перші випадки захворювання були зафіксовані в популяції дияволів в 1999 році. Звідтоді загинули, за різними оцінками, від 20 до 50 відсотків тварин. Вірусний рак передається при укусах. Він викликає розвиток пухлин на голові тасманійського диявола. Часто вони порушують зір і слух тварини.Вірусний рак призводить до смерті через три-шість місяців після зараження. З моменту появи захворювання тривалість життя дияволів скоротилася, в середньому, з шістьох до двох років.
Спостерігаючи за популяцією тасманійських дияволів протягом кількох останніх років, Пембертон помітив, що їх дитинчата народжуються цілий рік. Це означає, що період спарування у тварин також триває цілий рік. За словами Пембертона, до появи захворювання час, коли дияволи могли завести потомство, був обмежений трьома тижнями в квітні-березні - осінні місяці в південній півкулі. Учений вважає, що зміна стратегії розмноження є компенсаторною ознакою, за допомогою якої тасманійські дияволи підтримують свою чисельність.
У попередніх дослідженнях було показано, що останніми роками у тасманійських дияволів спостерігається прискорене статеве дозрівання. У популяціях тварин дослідники виявили до 83 відсотків вагітних самок у віці до року. Раніше самки не вступали у статеві стосунки до дворічного віку.
Тасманійській диявол Sarcophilus laniarius - найбільший сучасний сумчастий хижак. Довжина його тіла становить від 50 до 80 сантиметрів, а хвоста - від 20 до 30. Вага великих самців може сягати 12 кілограмів. Тасманійські дияволи мешкають виключно на острові Тасманія. До колонізації Австралії ці тварини були поширені і там, проте завезені поселенцями види (переважно собака дінго) повністю витіснили дияволів з континенту.
Лента.ру, фото з сайту ofmycity.com
