Європа планує продовжувати підтримку України в майбутньому, але власні кошти для цього союзники знайти навряд чи зможуть. Тож з великою ймовірністю вони нададуть Україні "репараційний кредит" під заморожені активи Росії на зустрічі Євроради 18 грудня, пише Politico.
Європейська комісія посилює тиск на уряди, які не бажають погоджуватися на використання росактивів для допомоги Україні, кажучи їм, що якщо вони не змусять Росію оплатити рахунки, то їм доведеться зробити це самостійно.
Проте спільні запозичення ЄС, відомі як єврооблігації, – ще більш неприйнятний більшістю план для фінансування "репараційного кредиту" для Києва в розмірі 140 мільярдів євро. Аналітики припускають, що цей інструмент Європа не зможе використовувати в найближчі 10 років.
Ще один варіант, найменш малоймовірний – пошук і використання заморожених активів РФ за межами бельгійського депозитарію цінних паперів Euroclear – в інших країнах Євросоюзу в розмірі 25 мільярдів євро. Проте виконання такого плану потребуватиме багато часу на реалізацію.
Politico вважає, що цього часу немає, оскільки своїх грошей в України вистачає лише до кінця березня 2026 року. До того ж зараз Угорщина прагне об'єднати зусилля з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати скептично налаштований до України альянс всередині ЄС, що сильно ускладнить прийняття будь-яких рішень щодо допомоги у війні з Росією.
Таким чином, єдиний вихід - посилення Єврокомісією тиску на Бельгію, яка на минулому тижні завадила позитивному вирішенню питання "репараційного кредиту". На саміті лідерів ЄС 23 жовтня бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер відмовився підтримати план, який мав бути погодженим всіма 27 урядами.
Що не так з Бельгією
Бельгійська фінансова установа Euroclear зберігає левову частку заморожених в Європі активів держави-агресора. Їхнє використання створює значний фінансовий та юридичний ризик для країни.
ЄС стверджує, що майбутні ризики будуть колективно нести всі члени угоди. Бельгія в це не вірить. Брюссель побоюється, що Москва може надіслати цілу армію юристів, щоб повернути свої гроші, особливо враховуючи, що країна підписала двосторонній інвестиційний договір з Росією в 1989 році.
Єврокомісія наголошує, що 140 мільярдів євро будуть повернуті Росії в тому випадку, якщо Кремль припинить війну та виплатить репарації Україні. Ймовірність цього настільки мала, що гроші навряд чи коли-небудь будуть повернуті.
Так чи інакше, опитанні виданням посадовці та дипломати залишаються впевненими в угоді. За їхніми словами, наразі не стоїть питання, чи отримає Україна гроші – стоїть питання, коли саме вона їх отримає. Наступна зустріч Європейської Ради запланована на 18 грудня.
Як додає видання The Guardian, скандинавські країни – Швеція, Данія та Фінляндія – рішуче підтримають використання заморожених російських активів для фінансування України.
"Ми готові до довгої боротьби. Ми готові покрити фінансові потреби України, щоб підтримувати її стільки, скільки буде потрібно", - вкотре наголосила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Російські заморожені активи для України – головні новини
На саміті ЄС, що відбувся в Копенгагені 1 жовтня, лідери країн-членів не змогли вирішити позитивно питання надання Україні "репараційного кредиту" під заморожені росактиви. Окрім Бельгії, рішення ветували також Франція та Люксембург. Ці країни і формують трійку держав з найбільшими обсягами заарештованих активів РФ в Європі.
Наступний саміт у Брюсселі 23 жовтня також не приніс очікуваних результатів, хоча активно проти виступила лише країна-хазяйка зустрічі. Бельгія продовжує вимагати гарантій від ЄС, що не вона нестиме відповідальність за ризики, пов'язані з кредитами.
