Ющенко особливо наголосив, що у справі замішана Росія... Першим злякався, як йому й належить, Янукович... Заслужити прощення виборців Тимошенко буде важко... Президент бачить своє завдання в тому, аби остаточно відірвати Україну від недемократичної Росії...
Президент і громадськість України зірвали переворот, метою якого була путінізація країни.
Переворот готували вожді двох найбільших політичних сил: Віктор Янукович (Партія регіонів) і Юлія Тимошенко (блок партій її імені).
Про підготовку чогось такого говорилося багато місяців, але тільки в перших числах червня стало чітко зрозуміло, що мова йде саме про переворот. Доти все виглядало як спроба створення парламентської коаліції двох сил, названих у пресі ПРіБЮТом. Це можна було б навіть вітати, оскільки такий союз міг би згладити суперечності між Південним Сходом і Заходом країни. Основний виборець Партії регіонів – на Південному Сході, БЮТу – у Центрі й на Заході.
Момент істини настав, коли став відомий підготовлений ПРіБЮТом текст нової конституції й автори дали зрозуміти, що вже ніщо не зможе завадити їм прийняти його в парламенті. Одна зі статей в особливо цинічній формі передбачала скасування свободи слова. Журналістам вистачило однієї цієї статті, аби вдарити на сполох. Суть решти статей: зробити владу тандему практично незмінною. Серед новацій, що готувалися, були вибори президента парламентом – причому, президента з величезними повноваженнями. Передбачалося, що цю посаду обійме Янукович, а Тимошенко залишиться прем`єр-міністром. Збиралися ганебно продовжити повноваження парламенту нинішнього скликання.
Президент заявив, що вживатиме крайніх заходів, аби переворот не відбувся. Він особливо наголосив, що у справі замішана Росія. Про це йшлося давно. Тавро кремлівської халтури лежало на всій затії. Але слова президента прозвучали як новина. Миттєво розбурхалася громадськість, замаячив новий Майдан. З причини всього цього змовники затремтіли. Першим злякався, як йому й належить, двічі судимий Янукович (люди не забули, як він кілька років тому потрапив до лікарні від удару курячим яйцем).
У неділю вдень, вийшовши з церкви, де він був присутній на богослужінні з нагоди Трійці, Янукович заявив про припинення переговорів з БЮТ. Увечері те саме зробила Юлія Тимошенко. Зі слів першого випливає, що знищити демократію мала намір друга, зі слів другої – навпаки. Пані Тимошенко стверджує, що тепер вона одна стоїть віч-на-віч з економічною кризою. Саме вона може зазнати найбільших втрат через участь у змові. Досі її підтримували виборці, налаштовані протестно-демократично. Заслужити їхнє прощення їй буде важко. Менше втратить Янукович – його середньостатистичний виборець досить байдужий до таких ніжностей, як демократія, права людини тощо.
Отже, в Україні в січні наступного року відбудуться вже п`яті президентські вибори, переможця яких важко назвати наперед. Демократичною вважається країна, де таке відбувається двічі. В українському випадку для цього буде мало й п`яти. Україна – все ще країна багато в чому умовної демократії.
Для Москви в цій історії найнеприємніше, звичайно, те, що першою скрипкою знову став Віктор Ющенко. Президент, про чию слабкість ходять анекдоти, чий рейтинг наближається до нуля, людина, яка загрузла у чварах, зовсім не трудоголік і не найбільший мислитель – ця людина раптом стрепенулася й одним кидком поборола силу, чия непереможність була очевидна, здається, всім, окрім цієї людини.
Те, що він відкрито звинуватив Москву в підготовці перевороту в Києві, змушує пригадати його позицію під час російсько-грузинської війни. Менш як за рік він двічі показав, що не боїться Путіна. Недоброзичливці Ющенка кажуть, що він уявляє себе українським Месією. Перед Трійцею він майже прямо визнав, що це так, і бачить своє завдання в тому, аби остаточно відірвати Україну, що демократизується, від недемократичної Росії. Ним усі поголовно незадоволені, але – український парадокс! – у цю доленосну хвилину з`ясувалося, що країна (розділена!) скоріше з ним, ніж із його ворогами. Точно так було свого часу з Кучмою, коли він дав зрозуміти Путіну, що воюватиме через Тузлу.
Анатолій Стріляний, радіо «Свобода»
