Донецькі взялися за землю на Київщині

19:47, 17 листопада 2006
Різне
1777 0

Оформляючи папери в нотаріуса, став свідком цікавої сцени – кільком людям, що прийшли з документами на земельні ділянки, відмовили в нотаріальних послугах. Нотаріус послалася на інструкцію Мін’юсту, у якій відомство буцімто наказало нотаріусам призупинити реєстрацію угод із землею (ОСГ)...

Оформляючи папери в нотаріуса, став свідком цікавої сцени – кільком людям, що прийшли з документами на земельні ділянки, відмовили в нотаріальних послугах. Нотаріус послалася на інструкцію Мін’юсту, у якій відомство буцімто наказало нотаріусам призупинити до особливого розпорядження реєстрацію тих угод із землею, що стосуються ведення чи перепрофілювання ОСГ – особистого селянського господарства. Кілька знайомих ріелторів цю інформацію підтвердили, хоча самого роз’яснення Мін’юсту в руках не тримали.

Ця інформація за інших обставин викликала б радше позитивні почуття, адже, починаючи з цього літа, земельний дерибан набрав шалених обертів. Збіглося це з призначенням уряду чи ні, однак саме влітку апетити грошовитих покупців активізувалися, а селяни почали масово спродувати свої паї. Мораторій на продаж землі – то кришнаїтський речитатив для Симоненка з Морозом, однак хто повірить, що вони не знають, що відбувається насправді. Юридична казуїстика проклала об’їзні шляхи навколо віртуального мораторію, і сільськогосподарська земелька скуповується тисячами гектарів. Найпоширеніший засіб купити пай – власник видає доручення на розпорядження ним. Формально наділ не проданий, мораторій не порушено, але таким чином тисячі гектарів землі, особливо в пристоличній області, концентруються у власності різномастих бізнесменів – від земельних рейдерів та спекулянтів до серйозних структур з далекосяжними намірами.

Здавалося б, наміри Мін’юсту можна лише вітати, якби ця інформація не наклалася на іншу – у Київській області, де земля, певна річ, найдорожча, відбулося масове зміщення з посад практично в усіх районах начальників земельно-кадастрових центрів при районних управліннях земельних ресурсів. Так само швидко вони були заповнені новою командою. Чию волю і чиї вказівки виконуватимуть новопризначені кадастрові начальники, у розпорядженні яких опиниться безцінний масив усієї земельної документації, пояснювати, гадаю, не потрібно.

Події, схоже, розвиваються таким чином. Земля поблизу Києва – безцінна. Донецьким цей ресурс, звісно, потрібен. Бліцкриг на голів районних держадміністрацій захлинувся в патовій юридичній ситуації – можливо, Ульянченко (голова Київської обласної державної адміністрації) і хотіла б переформувати команду, що дісталася їй у спадок від Жовтяка (її попередника), однак Кабмін не дасть їй призначити на теплі земельні місця в пристоличних районах своїх людей. Тож краще не ризикувати.

Оскільки голови райдержадміністрацій в Київській області, швидше за все, ще довго залишатимуться при посадах, а перерозподіл земельного ресурсу триває, і не на користь донецьких, – вони вирішили зайти з тилу, і з двох флангів. Мін’юст Лавриновича елегантно, не по-донецьки, призупиняє операції з перепрофілюванням земельних ділянок, а на ключові посади, від яких залежить оформлення земельної документації, зокрема, видача актів на землю, одномоментно заведено своїх людей. Голова РДА їм не указ, вони підпорядковуються Держкомзему, а він уже "донецький". До речі, подейкують, на посаду заступника Держкомзему призначено того самого землевпорядника з Макарівського району, якого нещодавно викрали й вимагали великий викуп.

Кадрова експансія донецьких переростає в земельну. Процес пішов.

Станіслав Голубенко, м. Київ

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter