Аверс і реверс однієї медалі

Колегу, з яким дивилися разом по телевізору перебіг сесії Київради, я запитала: “А що ти думаєш про Черновецького?” Відповідь людини, взагалі-то небайдужої до політики і  схильної до аналізу, була несподівано лаконічною: ”Взагалі стараюсь про нього не думати”. І це була ще одна крайність в оцінці нового столичного мера. Хтось вважає Черновецького клоуном (один з ведучих “5 каналу” навіть назвав його містером Біном), хтось відверто крутить пальцем біля виска (попередник Омельченко відверто називав Черновецького хворою людиною і начебто співчував), дехто порівнює з Жириновським (хоча це все-таки, мабуть, ще не той масштаб). Заради справедливості треба сказати, що сам Леонід Михайлович дає немало підстав для такого сприйняття. Він став чи не основним ньюзмейкером для журналістів, його вислови цитують всі ЗМІ (чого вартий один з останніх: “Драться со мной нехорошо, тем более, что я доцент...”). І про його детектори брехні складають вже анекдоти...  Але є й інший бік медалі. І саме  він видається лицевим. Спочатку Черновецький знав, на кому треба одружуватися. Потім він створив Правексбанк і став мільйонером. До сходження на трон міського голови він теж готувався давно і послідовно. Звинувачення його опонентів у підкупах виборців були відметені судом, як бездоказові. Бо годувати бомжів і носити пайки пенсіонерам  він почав заздалегідь. У Київраду Черновецький провів не лише свого сина, зятя, а й зятевого брата. А яких тільки прогнозів не робили щодо посади заступника мера, називали людей відомих та іменитих. А Леонід Михайлович “протягнув” таки "свого" хлопця - з тих, про яких в народі кажуть, що в нього молоко на губах ще не обсохло, близького приятеля сина Президента. А історія з лічильною комісією, куди ввійшли лише його люди? Заключна фраза Черновецького на засіданні Київради “Все відбулося, як треба” поставила всі крапки над "і". Вона видала тактика і стратега. І схоже, що у цій ситуації ним може бути навіть вже не сам Черновецький, а люди, які його контролюють.