Чорнобиль: чи виконає світ зобов’язання щодо України?

18:11, 18 квітня 2011
Різне
3868 0

Аварія на японській АЕС Фукусіма знову сконцентрувала світ на проблемі, наскільки загрозливим для людства є витвір самого людства. На чому ґрунтувалася впевненість великої кількості людей, що Японія, найбільш технологічна країна світу, не допустить ще однієї, після Хіросіми, ядерної трагедії на своїй території? Чи це була не впевненість, а зарозумілість? Чи природа вкотре довела, що знання людини про неї далекі від навіть необхідних? І якщо японцям, які завжди більш ніж усвідомлювали можливість гіперземлетрусу біля АЕС, не допомогли найдосконаліші в світі системи попередження про цунамі, – то чи в стані людство реально контролювати винайдене ним?

25 років тому світ вперше зіткнувся з неконтрольованим атомом під Києвом, у Чорнобилі. Щоправда, і до цього в США та в Росії ставалися катастрофи із радіоактивними викидами, але менші, звичайно, за масштабами. Світ у той момент став фізично меншим; присмак «атомної глобалізації» відчули і австрійці, яким заборонили збирати гриби, і шведи, які довго ще знаходили радіацію у лісових ягодах.

Чверть століття після події – час для певних висновків.

Найголовніший урок тих подій для України – ми, як держава, самі маємо брати на себе відповідальність за свою країну. Рішення про побудову АЕС біля столиці України ухвалював союзний центр, він і контролював те, що там відбувалося.

Україна винесла найбільший тягар післячорнобильських подій. Найбільший - людські втрати, і це були не найгірші наші співвітчизники. Мільярди гривень спеціального податку, так званого «чорнобильського». Виведені із експлуатації землі. Поширення хвороб та фобій.

Так, світ нам і допомагав, і обіцяв сприяння надалі. Та слід згадати і про недосвідченість українських переговірників. Один із тодішніх лідерів Партії зелених Юрій Щербак свого часу заявив: "Було зібрано у 98-му році перші 300 мільйонів доларів на будівництво саркофагу. Але дуже багато було корупційних дій. 36 мільйонів доларів пішло на 32 консультанти".

Потім було 15 грудня 2000 року, коли о 13 годині 18 хвилин президент Кучма наказав зупинити останній працюючий енергоблок ЧАЕС. Пізніше він у своїй книжці «Після Майдану» напише: «як насідав на нас Захід на чолі із США, щоб ми закрили Чорнобильську АЕС! Скільки обіцянок давали! Нові енергоблоки на Рівненській та Хмельницькій станціях для компенсації втрат добудують, з об’єктом «Укриття» допоможуть, сім’ї атомників не забудуть… Пшик».

Американці дійсно обіцяли багато. І для того, щоб Кучма під чергові вибори Білла Клінтона президентом США в його присутності закрив ЧАЕС. І для того, щоб Україна відмовилася від Бушерського контракту в Ірані – його зараз успішно реалізують росіяни. Обіцянки давав, пригадую, особисто Річард Морнінгстар, тоді радник Президента США. Тепер він знову у Києві, вже в якості спеціального представника Держдепартаменту США з питань енергетики в євразійському регіоні. Чи пам’ятає він ті свої обіцянки?

Слід сказати, що з боку України прохання допомогти із добудовою об’єкту «Укриття», саркофагу, ніколи не звучало як шантаж. Навпаки, це найбільш розвинуті світу пропонували Україні допомогу – слово «Чорнобиль» вселяло жах, ставало електоральним чинником.

У 2007 році, на 21 рік після обіцянки допомогти, у Києві таки підписали контракти на проектування, будівництво та введення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента – і таке тоді слово з’явилося. 8 грудня 2005 року пролунала та одразу була забута заява Віктора Ющенка – він «готовий вивчити і прийняти політичне рішення щодо захоронення на території Чорнобильської зони відпрацьованого ядерного палива з інших країн». Як би там не було, саркофагом почали займатися французький концерн «Novarka», а сховищем відпрацьованого палива, в просторіччі «могильником» – американська компанія «Holtec International».

Тепер – новий виток справ із добудовою об’єкту «Укриття».

Ідея зібрати під час міжнародної конференції у Києві на 25-річчя трагедії 740 мільйонів євро, яких не вистачає для добудови сховищ, висловлювалася Віктором Януковичем мало не з перших днів його президентства.

Напередодні конференції ми чули, що деякі кошти зібрали. Вдвічі збільшив запланований внесок уряд Миколи Азарова, Єврокомісія обіцяє понад 100 мільйонів євро. Про виділення 2,6 млн. євро Чорнобильському фонду «Укриття» оголосило Міністерство закордонних справ Чехії. Парламентський статс-секретар у федеральному міністерстві захисту довкілля ФРН Урсула Хайнен-Ессер також заявила, що Німеччина може зробити певні внески в чорнобильський фонд - за попередні роки ФРН вже виділила на це 60,5 мільйонів євро.

Те, що відбудеться на конференції, дасть відповідь на питання, чи обмежаться донори «Укриття» моральною підтримкою (її вони Україні висловлювали неодноразово), чи будуть таки реальні кошти. Зрештою, всім відомо, що оператором коштів на саркофаг є Європейський банк реконструкції та розвитку. Справа – тільки за політичним рішенням.   

В’ячеслав Піховшек

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter