Завдяки харківським угодам Президенту Віктору Януковичу вдалося зупинити руйнівний сценарій уряду Тимошенко, врятувати базові галузі економіки від руйнування, стабілізувати і навіть збільшити експорт.
Неефективна і конфліктна політика уряду Тимошенко в 2008-2009 роках призвела до поглиблення кризи в економіці: було зруйновано стратегічні домовленості з Росією щодо постачання газу як ключового енергоносія для вітчизняної економіки. Як наслідок - наприкінці 2008 року була спровокована так звана газова війна, від якої постраждали країни Євросоюзу.
«Газові домовленості» Тимошенко призвели до того, що Україна стикнулась із загрозою економічних санкцій і повної втрати довіри партнерів. «Під питання була поставлена і подальша політика євроінтеграції. Вперше в історії незалежності Україна виглядала як ненадійний і конфліктний партнер.
Контракт щодо ціни на газ, підписаний екс-прем’єром Тимошенко, не містить конкретних розрахунків, а самі пільгові домовленості мали тимчасовий характер – тільки на період її прем’єрства. В контракті, який підписала Тимошенко в Москві в 2009 році, немає ніяких реальних розрахунків щодо ціни. Цифра 450 дол. за тисячу кубометрів взята «зі стелі». Всі пільги, що отримала Тимошенко щодо ціни, мали тимчасовий характер, лише на один передвиборчий рік, таким чином закладалась бомба сповільненої дії під усю промисловість країни та весь житлово-комунальний сектор.
Оголошена базова ціна в 450 дол. за тисячу кубометрів – це чітко спланований шлях до банкрутств підприємств і навіть втрати економічного суверенітету, починаючи з 2010 року. Насправді ж розрахунки свідчать про те, що реальна ціна на газ для України за формулою, яка використовується в таких контрактах, і з урахуванням запропонованої Росією знижки у 20%, складала близько 200 дол.
Такі домовленості Тимошенко щодо ціни на газ були покликані розкрасти країну. В чому стратегічний задум ціни «450»? Тимошенко як колишній газотрейдер має чудовий досвід скупки підприємств за безцінь в умовах падіння виробництва та банкрутства. Розрахунок – прийти до влади в 2010-му, отримати за безцінь кризові підприємства, перерозподілити власність так, як вона вже це робила у середині 90-х на основі бартерних розрахунків, взаємозаліків та перерозподілу активів. Тому контракт 2009 року – це не дурниця і не випадковість, а частина добре продуманого злочинного плану. Цей план фактично зруйнувала політична поразка Тимошенко на виборах у 2010 році.
Завдяки харківським угодам Президенту Януковичу вдалося зупинити руйнівний сценарій. Знижка на 100 дол. на тисячу кубів газу, по суті, врятувала базові галузі економіки від руйнування, стабілізувала і навіть збільшила експорт, зберегла тисячі робочих місць. Як наслідок - бюджет країни отримав усі заплановані надходження.
Лише зараз у підприємців, експертів, громадськості є можливість у повному масштабі оцінити й усвідомити ту загрозу, яку Україна оминула в 2009 році. Але за мільярдні втрати, які понесла національна економіка внаслідок отриманої базової ціни у 450 дол. за тисячу кубометрів газу, має відповідати той, хто підписав такі умови. Це був справжній злочинний намір з велетенськими втратами – як економічними, так і політичними та психологічними. Злочинні дії мають бути покарані за законом і по совісті.
Володимир Олійник, народний депутат, фракція Партії регіонів
