Дивна штука життя... політичне. Сильніша за «Фауст» Гьоте. Прочитав, що партія «Сильна Україна» об`єдналася з Партією регіонів». Причому кращий заголовок для цієї новини придумали дівчата з агентства УНІАН. У заголовку написали: «Тігіпко зливає свою партію з ПР». «Зливати», панове, ви знаєте, що можна і куди.
Після прочитаних ексклюзивних новин про українське партбудівництво автор цих рядків був «весь у смутку». Щоправда, потім пригадав силу-силенну радянських анекдотів. Один, ну прямо про нашого сміливого віце-прем`єра Сергія Леонідовича, екс-лідера «Сильної України», політика «нової хвилі».
Їде даїшник по трасі, раптом бачить картину: на узбіччі стоїть чоловіу під гіллястим дубом, а на дереві машина «Запорожець».
Приголомшений міліціонер гальмує, вискакує:
- Що таке? У чому справа?
- Та ось, - відмахується власник «Запорожця». - Попереджали, що машина - гімно. Але вона, виявляється, і собак боїться!
...Або ось в Москві в Держдумі розповідали. Якось у парламенті поширили повідомлення, що знайдено засіб проти бубонної чуми. Депутат від другої за чисельністю фракції питає сусіда під час голосування: «Ви не знаєте - наша партія за чуму чи проти?»
Ну, а якщо без стьобу, то питання просте. Питання чести! Вашій місії політичної і історичної! Пан Тігипко, а Ви запитали ті 13 відсотків електорату, 3 мільйони 211 тисяч, 257 виборців, які віддали Вам свій голос? Чи бажають вони абикуди «зливатися»? До речі, у тому числі й мене особисто, який свій дорогоцінний голос поклав на вівтар політичної надії України Сергія Леонідовича Тігіпка?
І ще! Звідки така упевненість, що всі ці мільйони, обдурених Вами виборців, згуртувавши свої ряди, рушать в єдиному пориві в Партію регіонів? За Вас голосували ті, хто бажав змін. Та частина народу, яку соціологи називають «мислячою критичною масою», яку важко обдурити якимись PR-ідеями і пропагандистськими компаніями. І ще за Вас голосував той «середній клас», який не хворіє на державний патерналізм.
Адже все так просто! Адже ми сподівалися, що під вашим керівництвом, дорогий товаришу Сергій, наші українські міфи стануть реальністю, що потечуть в Україні молочні річки в кисельних берегах, що припинять красти газ, а чиновники «пиляти бюджет», до судів прийде закон, а в полях зацвіте гречка. А головне, так хотілося, щоб молодий, освічений політик став президентом нашої юної країни.
А потім відбудеться (без потрясінь) зміна політичних еліт, і на зміну старим радянським тупим шкарбанам, мавзолеям, культам особи, перебудовам, бандитам з розчепіреними пальцями прийдуть молоді українські профі. Ті, які набралися розуму щодо управління державою в Кембріджі, Сорбонні, Оксфорді. І повернуться ці патріоти для того, щоб Україну перетворити на країну Ельдорадо, з вишневою садочком, але з індустрією Німеччини і сільським господарством Австралії.
А наш Сергій Тігіпко чогось сильно перелякався. А може, «конкретно» йому загрожували? А може, і сам здався на милість донецьких хлопців і особисто Віктора Федоровича? І поважає Сергій Леонідович свого патрона, як герой того анекдота, яким я закінчую текст і ставлю хрест на політикові Тігіпко.
- Василю Івановичу, - питає Петька Чапаєва, - а скільки ти за раз можеш випити? Півлітра мабуть слабо?
- Чому це? - посміхається Чапаєв.
- А два півлітра?
- Запросто!
- Ну, а три?
- І три зможу.
- Ну, а відро? Відро зможеш випити?
- Ні, Петька, - зітхнувши, зізнається Василь Іванович. - Відро не зможу. Відро - це тільки Ленін зможе.
Віктор Тимошенко
