Успішний запуск 24 вересня на орбіту супутника ракетою “Зеніт-3SL” розробки конструкторського бюро “Південне” (Дніпропетровськ) вселив надію, що статус України, як космічної держави, отримав друге дихання. На адресу конструкторського бюро “Південне”, як розробника ракетоносія, та дніпропетровського “Південмашу”, як його виробника, знову сипляться компліменти у світовій пресі.

Американці неабияк стурбовані втратою в останні роки лідерства в космічних запусках, особливо з астронавтами на борту. Після завершення в липні цього року ери пілотованих “Шаттлів” США вимушені покладатися на росіян. Адже тільки вони на власних ракетоносіях можуть відправляти астронавтів на Міжнародну космічну станцію й таким чином підтримувати життєдіяльність цього мультимільярдного науково-дослідницького проекту.

А тут у 2009 році, як ніби навмисне, ще й збанкрутував контрольований американцями комерційний проект “Морський старт” (Sea Launch). Його підкосила не стільки глобальна фінансово-економічна криза, скільки несподіваний вибух ракети під час старту 30 січня 2007 року. Внаслідок цього було знищено коштовний дансько-американський супутник NSS-8, що мав би забезпечити зв’язок для 2/3 населення планети, і було пошкоджено пускову морську платформу “Одісей”.

Відео дня

Після завершення процедури банкрутства в жовтні 2010 року контроль над 95% “Морського старту” перебрали росіяни, залишивши американцям та європейцям тільки логістику й роботу з клієнтами. Російська компанія “Енергія Оверсіз Лімітед”, що є дочірньою компанією корпорації “Енергія”, інвестувала в проект 100 млн. доларів та перенесла штаб-квартиру з Каліфорнії до швейцарського Берну. Успішне виведення 24 вересня на орбіту європейського супутника зв’язку Atlantic Bird 7 з платформи в Тихому океані стало першою удачею оновленого “Морського старту”.

Міжнародні експерти з космонавтики почали знову дуже позитивно оцінювати “Зеніт-3SL” – українську морську модифікацію радянської ракети “Зеніт-2”. Адже вона є дуже надійною: за всю історію “Морського старту” з 1999 року тільки два з 30 запусків були фатальними, та ще один – невдалим. А запуски супутників з морської платформи на екваторі, як відомо, також і найдешевші.

Варто нагадати, що нинішньому статусу України як космічної держави ми маємо завдячувати ще радянській конструкторській школі й, зокрема, таланту Володимира Уткіна – який пропрацював у Дніпропетровську на КБ “Південне” з 1952 по 1990 рр. Саме він придумав концепції тих ракет космічного призначення виробництва України, що нині обслуговують весь світ.

Віктор Коваленко, фахівець з комунікацій, медіа-експерт