Життя випереджає літературу. Здавалося, якому фантасту могло спасти на думку, що колись книгарню перекваліфікують у рибне господарство? Бредбері віддав книжки на розправу пожежникам – слабак! Хто ж так вигадує! Шеклі навіть під ЛСД не зміг додуматися до того, що Київрада робить сьогодні. Орвел, Винниченко, Стругацькі! Усі ви діти малі порівняно з нашою Київською владою. Конкуренцію їй може скласти тільки Верховна Рада, яка вміє переводити годинники сюди-туди шляхом сеансу одночасного голосування на багатьох пультах.

А проте щось нам не давало спокою в цій асоціації. Книга і риба, риба і книга... Щось таке ми вже бачили і чули.

І раптом, як грім серед ясного неба! Точно!

Відео дня

Пам’ятаєте, яке перше слово сказав Шариков, коли професор Преображенський перетворив його із собаки на людину?

АБИРВАЛГ.

Або ж Главриба – з кінця. І от нарешті все стало на свої місця. Все правильно – Шарикови, Швондери нікуди не ділися. Вони сьогодні працюють у КМДА і засідають у Київраді.

Вони співають (згадайте Черновецького), давлять бездомних собак та кицьок під гаслом Євро, забирають у людей приміщення. Усе один в один.

Почитавши проект рішення Київрадиз цього приводу, за який проголосувало 62 депутати, ми зрозуміли, навіщо це робиться. Усе елементарно – „Сяйво” в суді відстоює своє право на оренду, і воно його відстоїть. Але на той момент приміщення буде вже не в „Київспецжитлоексплуатації”, з якою судяться, а в „Главрибі”. Точно так працюють шахраї з наперстками, коли ховають під ними кульку. Не вгадав – пробач!

Багато слів зараз говорять про те, що на місці „Сяйва” буде муніципальна книгарня. І що туди куплять диво-машину, яка друкуватиме книжки на очах здивованої публіки.

І тут хочеться сказати таке. Поруч із будинком КМДА стоїть бутік “Гранд Галерея”. Давайте, шановні депутати, виженемо звідти орендарів і відкриємо муніципальний бутік, у якому поставимо диво-машину, яка сама шиє. А через дорогу – “Адідас”. Давайте виженемо орендарів і відкриємо там муніципальні спорттовари, і буде класно!

А ще можна вигнати з футбольного клубу „Динамо” господарів і організувати там муніципальний диво-клуб!

Логіка така сама.

Але різниця між „Динамо” і „Сяйвом” полягає в тому, що „Динамо” просто так не зачепиш – вони сильні. А на „Сяйво” напали бандити, викинули з приміщення, книгарі без будь-якої допомоги з боку влади більше року воювали в судах, прогнали бандитів, і ось тепер приходить влада і каже: ви перемогли, дякуємо, а тепер ми забираємо все собі.

Такий спосіб роботи називається мародерством.

Згадайте, як у фільмі „Собаче серце” Швондер і компанія приходили „ущільнювати” професора. Не схоже?

Усе-таки література – сильна річ. Вона не тільки попереджає, а й підказує вихід.

Отже, має знайтися професор Преображенський, який зробить зворотну операцію і перетворить Шарикових назад на собак.

Брати Капранови