Влада знайшла нову лазівку для відновлення співпраці з МВФ, яка дозволить, на її думку, оминути незручні для України умови Фонду і таки отримати довгоочікуваний транш. Таку можливість піднесла верхам погода. Про подробиці «жонглювання» фактами в діалозі з главою МВФ Крістін Лагард розказав прем’єр-міністр Микола Азаров, якому в терміновому порядку довелося 26 січня відбути до Цюріха на зустріч з директором-розпорядником Фонду після провалу переговорів української делегації у Вашингтоні.
За словами прем`єра, він зробив акцент на тому, що в житлових будинках України, які будувалися за часів СРСР, коли ціна на газ була низькою, в недостатній мірі були продумані системи енергозбереження, і зараз перед тим, як підвищувати тарифи, необхідно провести роботу саме з удосконалення цих систем. «Зараз ціна на газ, наприклад, виросла, якщо порівняти з радянським часом, напевно, в сотні разів – нині 500 доларів. Виникає питання, чому наші люди повинні платити за те, що вони живуть в таких недосконалих будинках, з такими втратами. Нам говорять, що газ треба платити стільки, скільки він коштує. Але, напевно, спочатку ми повинні модернізувати наше житлово-комунальне господарство, привести втрати до нормальних параметрів, а потім сказати – ось друзі, платіть стільки, скільки це стоїть», - сказав М.Азаров.
Вже не знаю, як на таку «вагому» причину відмови від підвищення тарифів відреагує Лагард, а мене заяви Азарова відверто обурили. Двадцять років ми живемо в таких, як виявилось, «невідповідних» будинках, а нікому до цього немає справи. Галузь ЖКХ розвалюється друге десятиліття, а лише сьогодні з таким апломбом про це заговорили, причому на міжнародному рівні. Але, судячи з того, що продемонстрували події останніх днів, зарадити в цьому питанні влада неспроможна. Йдеться про стихійне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в регіонах. Такий «непродуманий» крок місцевої влади тут же в ручному режимі “викорінювали” із застосуванням забійної сили у вигляді глави галузевого відомства Близнюка, але факт залишається фактом – правляча команда втрачає контроль в даній сфері. Не допомагає їй і створення нових робочих місць для чиновників, що «провинилися» у минулому, з розряду «друзів» або «членів сім`ї», що само собою передбачає утворення всіляких відомств, в нашому випадку – Національної комісії з регулювання ринку комунальних послуг. Ухвалення «мертвонароджених» законів також ні до чого путнього не призводить, ЖКГ не встає з колін, навпаки, активізується падіння галузі в прірву. При цьому будь-який з депутатів, експертів і представників влади чудово знає, що все можна виправити лише шляхом дотримання законів економіки. А це означатиме конкуренцію в даному сегменті ринку, яка і спровокує підвищення всіх загальноприйнятих стандартів в комунальній сфері, у тому числі і енергоефективності наших будинків. Як наслідок – тарифи приймуть належний стан. І не треба достатньо прозорі кроки, які мають грунтуватися на світовій практиці, вкривати реформаторським пакуванням. Нам вже два роки товкмачать про реформи, не переходячи до реалізації заявленого.
Не вважайте мене зрадником національних інтересів, але на місці Лагард я би визнала аргументи української влади черговим проколом - скільки можна слухати казки? Та і чого, власне, вивертатися в придумуваннях, якщо гроші Фонду, за твердженням голови Кабміну, не так вже і потрібні Україні. Ми, як він заявляє, можемо спокійно і без них обійтися. Тим більше, потенціал української економіки, за офіційними даними, набирає обороти. Тут або підрахунки влади «сірі», або чергова позика потрібна для «неекономічних» новацій. До думки, що останнє має місце бути, підштовхують слова Азарова.
«Я їй сказав, що і Україна член МВФ, і Греція, наприклад, член МВФ. У Греції зараз 150 млрд. просто списується заборгованості, вдумаємося в масштаб цифр – 150 млрд. просто списується, а ще 250 млрд. реструктурується під прибутковість 3,75%. Зараз суперечки ведуться за 3,75 чи 3,5%, адже наша країна по населенню в 5 разів більше, ніж Греція і проблем у нас не менше», - прокоментував прем`єр розмову з Лагард.
Тобто, закинув вудку щодо того, чи може нам МВФ «пробачити» позику. Причому досі незрозуміло, на що пішли кредитні гроші. Начебто в резерви НБУ, але, судячи з «відвертості» Нацбанку, ця версія під великим питанням.
Сторони – Україна і МВФ - домовилися про продовження, як любить говорити влада, «активного діалогу». Думаю, це відбудеться навесні. Тоді у пригоді теж може стати погода – танення снігу, якого цією зими більш ніж достатньо, може спровокувати повені. Вони стали звичними для західних регіонів. І на цьому напрямі теж нічого не робиться. Отже аргументувати свою турботу про українців (читати – електорат напередодні виборів) влада знайде чим.
Нана Чорна (УНІАН)
