Жозе-Мануель Пінту Тейшейра – кадровий дипломат, дуже досвідчений і з великим дипломатичним стажем. Він – явно не новачок у сфері міжнародних відносин. І коли він робив оціночні судження щодо президента Віктора Януковича – усвідомлював те, що саме говорить і в якій формі. Тейшейра, зокрема, звинуватив Україну в "використанні вибіркового правосуддя в політичних цілях" і заявив, що президент Віктор Янукович "не виконав обіцянки щодо боротьби з корупцією і проведення реформ".
Залишимо на совісті дипломата заперечення того факту, що за минулий рік в Україні було порушено більше кримінальних справ за фактом корупційних дій, ніж за п'ять попередніх років – кожен бачить тільки те, що хоче бачити. Краще звернути увагу на сам факт висловлювання пана Тейшейри.
По-перше, він порушив Віденську конвенцію від 18 квітня 1961 року «Про дипломатичні відносини». Стаття 41 Конвенції свідчить: «Без збитку для їх привілеїв й імунітету всі особи, що користуються такими привілеями та імунітетом, зобов'язані поважати закони й ухвали держави перебування. Вони також зобов'язані не втручатися у внутрішні справи цієї держави». Заяви Тейшейри – це ні що інше, як втручання, тому як саме втручанням у справи держави є оціночні судження офіційних представників інших держав.
По-друге, він виступає не в ролі дипломата, а в ролі чи то політика, чи то експерта, підтримуючи одну – опозиційну – точку зору на політичні процеси в країні. Якщо пан посол дозволив собі дати оцінку виконанню обіцянок Президента, було б справедливо почути від нього таку ж принципову оцінку виконання обіцянок опозиції. Наприклад, такої - до кінця лютого опозиція обіцяла показати узгоджені єдині списки кандидатів на вибори за мажоритарними округами.
У офіційній заяві Міністерства закордонних справ України цей момент був відмічений: "Ми б спокійно і навіть з радістю спостерігали за "українізацією" пана Тейшейри, якби його політологічні оцінки і думки сприймалися українськими громадянами і ЗМІ як його особиста думка, а не офіційна позиція 27 країн-членів Європейського Союзу".
Тейшейра належить до особливої касти європейської бюрократії – він єврочиновник. І це визначає його достатньо прохолодне ставлення до розширення Євросоюзу за рахунок України й Туреччини. «Містер Ні» - так зазвичай називають дипломатів подібного роду. Саме єврочиновники (на відміну від європолітиків) постійно, не залежно від кольору влади в Україні, говорять про небажаність вступу України в ЄС – в першу чергу з причин економічної доцільності. Тейшейра представляє в Україні саме Єврокомісію – головний оплот єврочиновників. І можна припустити, що будь зараз президентом України Юлія Тимошенко, позиція Тейшейри була б такою самою: критика влади, звинувачення в недемократичності, використання будь-якого приводу для критиканства – заради того самого сакрального «No!» або «Não!».
Заяву Тейшейри варто сприймати саме як голос єврочиновників, голос брюссельської бюрократії, а не як консолідовану позицію 27 держав Європейського Союзу. Заява Тейшейри розшифровується не як «Ми не сприймаємо українську політичну систему і критикуємо українське політичне керівництво», а як «ми побоюємося негативних тенденцій для європейської економіки у разі максимального просування України на захід шляхом євроінтеграції». Адже євроінтеграція передбачає виділення серйозних матеріальних компенсацій Україні, визначення квот (у збиток іншим державам) на ті або інші сектори економіки тощо. Отже, Тейшейра знав, що послідує за його провокаційними заявами.
А взагалі свого часу Вінстон Черчилль дав дипломатам геніальну за своєю простотою формулу поведінки: «Дипломат – це людина, яка двічі подумає, перш ніж нічого не сказати». Думаю, панові Тейшейрі варто запам'ятати цю формулу.
Олексій Вороненко, Інститут української політики
