Кабмін знайшов нову сферу, тиск на яку може поповнити наскрізь дірявий бюджет, - зайнятість населення. Працюючі українці, зарплати яких абсолютно не відповідають ціновій політиці влади, зможуть розділити свою тяжку працю задля задоволення апетиту привілейованих обранців громади з безробітними. «Опіка» віп-персон ляже і на їхні плечі. Хоча сама ідея подається зовсім у іншому ракурсі. Зокрема, прем'єр-міністр Микола Азаров на засіданні уряду заявив про давно наболіле - необхідність усіма доступними засобами збільшити кількість робочих місць з високим рівнем оплати праці. Цілком доречна ідея, якщо врахувати, що за даними Держстату, в Україні зарплатна заборгованість продовжує зростати, давно переваливши за мільярд гривень. Але якщо врахувати, що статистичне відомство давно виконує замовлення правлячої команди: підносити суспільству все в райдужному світлі, демонструючи позитивний розвиток економіки, то цей показник може бути в рази більшим. Ряд експертів оцінюють його в 12 мільярдів гривень. Ясна річ, саме зараз і потрібно створювати робочі місця з високою зарплатою, адже її платити якщо й доведеться, то ще не скоро, то чому б не спроектувати ідею... Адже політика залишається незмінною - жити в борг. Причому зростають борги із виплатами зарплат саме в тих галузях, які не пов'язані зі «стовпами» керівництва країни - фінансово-промисловими групами - «партнерами» влади. Тобто, першими страждають трудівники бюджетних підприємств, зарплати яких і без того не кращі. Або, приміром, «альма-матер» Партії регіонів - Донецька область. Там з початку року заборгованість із зарплат зросла більш ніж на 20%.

Натомість, за словами Азарова, треба підтримувати роботодавців, які дають шанс одержати роботу соціально вразливим громадянам: молодим фахівцям, працездатним інвалідам, людям передпенсійного віку, скороченим з державної служби (!). А роботодавців (зрозуміло кого) будуть заохочувати зниженням податкового тиску за працевлаштування перерахованих категорій. І куди ж ми будемо працевлаштовувати інвалідів, молодь (причому для її працевлаштування вже зараз обов'язкова умова - стаж роботи), жінок (мабуть, йдеться про жінок, що мають не одну дитину, а двох, трьох, обтяжених через це лікарняними за доглядом), якщо завдяки пенсійній реформі половина з діючих робочих місць зайнята?

І найяскравіше заява Азарова: «Головною підтримкою для громадян повинна стати не допомога за безробіттям, а можливість безплатно навчитися нової професії або підвищити кваліфікацію». Ось вам і перехід на адресну допомогу. Хочеться запитати у Миколи Яновича, а де візьмуться гроші на перепрофілювання армії безробітних, які роками стоять на біржі праці. У нас немає коштів на погашення держборгу (на сьогодні становить майже 60 млрд дол.), а тут ще зростання внутрішніх витрат (крім підвищення соцвиплат, що відверто дратує, як і всі інші спроби підіграти електорату напередодні виборів).

А тепер про безробітних, яких будуть перепрофільовувати. Їх у січні стало більше на 26 тисяч. Непрацевлаштованих українців Держстат нарахував 546 тисяч (насправді їх, мінімум, удвічі більше). Кількість безробітних, які на 1 березня ц.р. отримували допомогу за безробіттям, трохи перевищила 414 тисяч (на 15 800 осіб більше, порівняно з даними на 1 лютого). Середня сума допомоги - 934 грн. (на 17 грн. більше, ніж 1 лютого - отака заслуга влади!). Потреба підприємств у працівниках становить близько 65 тисяч. Тобто, на 1 робоче місце приблизно 9 людей.

Безробітних жінок більше, ніж чоловіків - 290 і 256 тисяч, відповідно. І «гендерна» складова зростає - якщо в січні різниця між показниками була близько 30 тисяч, то тепер 40. Тут знову треба дякувати владі за пенсійну реформу, тому що розрив буде тільки збільшуватися. Знову-таки, як же ми будемо працевлаштовувати прекрасну половину українців? Або сільських жителів. На кого і за які кошти ми перепрофілюємо доярок, конярів? Адже в селах 246 тисяч безробітних. Я вже не кажу про те, що середня зарплата в сільській місцевості на рівні 1000 гривень, а реально набагато менша (в принципі, як і в медичній галузі) - практично допомога за безробіттям.

Азаров також вважає, що необхідно ввести практику контрактів (договорів) між роботодавцем і працівником щодо навчання. «Взагалі легальний контракт на роботу або навчання, який цивілізовано регулює відносини роботодавця і працівника, має стати основою основ на ринку праці в Україні», - сказав прем'єр. У цьому зв'язку пригадується новий Трудовий кодекс, який саме ці напрямки і охоплює. Він віртуозно реформує ринок праці. Основні характеристики - лобіювання інтересів роботодавця, зокрема, документ спрощує процедуру звільнення працівника за бажанням «боса», фактично збільшує тривалість робочого часу, легалізує відеоспостереження за робочим місцем, наділяє роботодавця правом приймати рішення, що замінюють колективні трудові договори, звужуючи значення профспілок. Тож про договори, згадані прем'єром, варто зробити ті ще висновки.

Про нові правила гри на ринку зайнятості населення ми в повному обсязі дізнаємося через місяць. Саме такий термін на оформлення ідей ​​документарно відпустив Азаров.

«Я прошу, Сергій Леонідович Тігіпко, активізуйте роботу групи (щодо підготовки законопроекту. - Авт.). Потрібно підготувати законопроект протягом місяця. Домовилися?» - сказав прем'єр, звертаючись до куратора соціальних питань. Але, як виявилося, документ вже готовий. Сергій Тігіпко після засідання Кабміну під час брифінгу представив його. За словами віце-прем'єра, документ нині проходить обговорення з профспілками та роботодавцями, відбудуться консультації і з громадськістю. Тігіпко сподівається, що закон, який стане темою іншої розмови, приймуть у червні.

Закон, звісно, буде «прозорим», «захистить» права трудівників. От тільки б його оцінили працівники «Луганськшахтопроходки», які мають намір 20 квітня розпочати на робочих місцях страйк з вимогою погасити борги із зарплати. За словами голови Луганської шахтобудівної територіальної організації Укрвуглепрофспілки Олексія Швечикова, крім страйку на робочих місцях протягом 72 днів шахтобудівники планують провести три масових акції протесту. Перша акція запланована на 27 квітня біля будинку Луганської облдержадміністрації. Шахтобудівники вимагають погасити борги за виконані ще 2010 року роботи на шахті №10 «Нововолинська». Сума боргу становить близько 21 млн. грн., З яких понад 10 млн. грн. - Невиплачена зарплата.

Як видно, законотворчість не така важлива, як дотримання отриманих від написання «творів». А в процесі не завадило б трохи менше «риторики».

Нана Чорна

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням