Росія в непереборному бажанні підім'яти під себе Україну не гидуватиме ніякими методами для досягнення мети. Щоб повернути «втрачену територію» в хід ідуть «газова непохитність», чорноморська експансія, продовольча війна, та й узагалі все, що може негативно позначитися на економіці та іміджі України. Принцип апробований на низці країн, що вже стали «товаришами» – постійний тиск, при чому у найразливіших напрямах, до тих пір, поки об'єкт не погодиться на пропозицію «дружити». Для здійснення натиску призначаються продуктивні ньюзмейкери. Їх наділяють надуманою публічністю, яка викликає стійкий інтерес ЗМІ. Головне, щоб виконували поставлене завдання – якомога яскравіше підносити негативний образ України на міжнародному рівні. Один з таких «глашатих» Кремля – головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко. «Розібравшись» з українськими сирами, погану якість яких, правда, не підтвердили європейські експерти (мабуть, у росіян «кращий» смак), він зайнявся чутливішим питанням. І все не випадково, все з турботи про українців (мабуть, дає про себе знати донецька освіта). Принаймні, так він заявив: «Я маю підступний задум захистити і українське населення від недобросовісних виробників. Так само, як і на території Росії захистити наших споживачів від наших (російських – ред.) порушників». Тим часом, Онищенко визнав, що проблеми з якістю є і в російських виробників – вони «теж бадяжать». Але в сирному питанні, яке явно має не економічний, а політичний характер, сторони схоже розібралися – вводять спільний контроль. А ось нова вигадка Москви може бути дещо проблематичнішою. Йдеться про холеру.
У разі повторення спалаху цього захворювання в Україні Онищенко погрожує закрити українсько-російський кордон. Робиться це в звичній для нього ультимативній і принизливій формі. «Коли я був минулого тижня в Україні, зустрічаючись із заступником голови уряду, я їм сказав, що якщо буде те, що було минулого року з холерою в Маріуполі, у Жданові, як раніше називалося це місто (що ж росіян так тягне в сталінське минуле?), то ми просто закриємо кордон», - сказав Онищенко.
Уявіть собі, що лекцію спікерові Держдуми або якому-небудь віце-прем'єрові РФ читає, ну не опускатимемося до санлікаря, а, наприклад, міністр сільського господарства України. Вдалось уявити? А ньюзмейкерові дозволено.
При чому Онищенко чудово розуміє, у що виллється закриття кордону, точніше його заява про це. Україна готується до проведення футбольного чемпіонату Євро-2012, проблем з цим вистачає, а тут ще «допомога друга». Як можуть відреагувати на сказане російським санлікарем уболівальники, можна тільки здогадуватися. Мабуть, усвідомлюючи всю свою капосність, Оніщенко трохи здав назад: «Ми зараз спільно попрацюємо і до початку сезону вийдемо з єдиним розумінням, як нам на загальнолюдському просторі спільно і адекватно реагувати на подібного роду речі».
Думаю те, що Україна самостійно впоралася з холерою минулого року, і є доказом її адекватності і компетентності в цьому питанні. Хоча, Онищенко свої сумніви з приводу професіоналізму наших фахівців вже давно висловив з властивим йому хамством. Чого лише вартує його коментар щодо реформи контролю харчової галузі України, яка полягає в передачі цих функцій ветеринарній службі, що повністю відповідає світовій практиці. «В Україні повноваження з контролю за продовольством і харчуванням, зокрема в дитячих організованих колективах, передані ветеринарній службі. Де-факто, це є визнанням громадянина України твариною», - сказав Онищенко.
Спасибі, звичайно, за турботу, але, далебі, не варто зв'язувати виконання своїх визначених Кремлем функцій, з дружньою опікою. Краще б Онищенко розібрався з російською проблемою, яка може завдати Україні значних збитків, – чумою свиней, що бушує в РФ не перший рік. На початку поточного року українська делегація в Москві висловила свою стурбованість із цього приводу. У відповідь почула від Россільгоспнагляду наступне: «В даний час Россільгоспнагляд володіє правом перевірки торгових підприємств і ресторанів виключно в тих випадках, якщо у них є власні цехи з переробки м'ясної продукції. У решті випадків контрольні функції здійснюються лише Росспоживнаглядом, який, проте, не має компетенції в області забезпечення ветеринарної безпеки. Таким чином, існуюча на сьогодні система не дозволяє виключити потрапляння у роздрібну торгову мережу м'ясної продукції, одержаної з інфікованих тварин, що, відповідно, створює можливість подальшого розповсюдження зараженої продукції через торгові мережі».
Залишається незрозумілим мовчання нашого керівництва на заяви та щодо поведінки Онищенка. Єдиний, хто спробував урезонити його, так це глава МЗС Костянтин Грищенко, що вимагає публічних вибачень російського головного санлікаря за свої висловлювання. Хоч вони і не прозвучали, та все ж... Питається, до яких пір такі витівки росіян, що імідж України, не присікатимуться. З оглядом на політику влади, можна припустити – або поки не здамося, або поки не почнемо себе поважати…
Нана Чорна
