Сьогоднішній день чи, принаймні, ранок мав би увійти в історію Києва. Бо саме сьогодні, вочевидь, у нашій столиці було встановлено пробковий рекорд. І за цей рекорд мали б відповісти усі міські чиновники – від мера до офіцерів ДАІ і спеціалістів-дорожників.
З людиною, яку треба було доправити до лікарні, ми на таксі виїхали з масиву Райдужний о 7.55. І дві години переїжджали Московський міст. П’ятирядна колона здебільшого мертво стояла, так що з машини не можна було вийти, а якщо й рухалася, то ривками, зі швидкістю черепахи. А вузеньким тротуаром, наче на демонстрації, колоною йшли пішоходи – мешканці Троєщини, Райдужного, Воскресенки, які повиходили з маршруток ще під трамвайним мостом і пішли до неблизької Петрівки пішки.
Посеред мосту ми побачили наслідки великої аварії: уламки машин, карету швидкої, пожежну, підйомний кран. Все це перегороджувало майже весь міст.
Так, від аварій ніхто не застрахований. Але чому наслідки цієї ліквідовували більше двох годин? Чому наші «даїшники» досі місце аварії міряють рулетками, тоді як сучасні цифрові фото і програмне забезпечення дають змогу визначати відстані автоматично?
Дорогою – до мосту і після – ми чули переговори таксистів по раціях. В ці ж години були забиті бульвар Перова, Петрівка, один напрямок місту Патона, Набережна і багато інших вулиць. «Київ паралізований на півдня», - ділилися досвідчені таксисти. Як не радилися між собою, а так і не знайшли маршрути, якими можна було б об’їхати тотальні пробки.
… На Електриків, а затим на Набережній ми потрапили ще у дві пробки. На Набережній було просто забите перехрестя, бо на світлофор ніхто не зважав. Через годину стояння на забите перехрестя поволі вийшов регулювальник і поступово навів хоч якийсь лад. Чому у нас не штрафують за їзду на червоне, як у Франції, - на 2 тисячі євро чи хоча б гривень?
… До центру міста ми дісталися через 3 години 55 хвилин. В нормальних умовах цей шлях займає 25 хвилин.
… Київ буде й надалі переживати паралічі, якщо наше чиновництво не займеться проблемою пробок. Де наші нові реверси? Чому б, наприклад, не зробити реверсним весь міст Метро? А скільки точилося розмов про односторонні рухи паралельними вулицями? І що?
Тільки не треба розводити руками і казати, що машин дуже побільшало. Так, побільшало. Але у світі є багато інших столиць, де на квадратний кілометр припадає їх значно більше. А такі паралізуючі пробки для них – надзвичайна подія, одна на два-три роки. У нас же пробки стають повсякденною реальністю.
Валерій Нечипоренко, м. Київ
Фото автора
