Аптечні мережі в Україні активно просувають власні торгові марки (ВТМ), які замінюють відомі бренди на полицях, збільшуючи прибутки, але водночас підвищуючи ризики для споживачів. Це стало одним з інструментів обходу заборони на маркетингові платежі, запровадженої урядом в березні цього року.
Про це повідомляє видання The Pharma Media.
Як наголошують експерти, завдяки візуальному оформленню, привабливій назві та іншим маркетинговим практикам ВТМ вдало видаються за імпортні препарати. В якості прикладу наводиться бренд Baum Pharm: назва позиціюється як іноземна, хоча це власна марка однієї з аптечних мереж. Переплати пацієнтів за такі внутрішні бренди мережі можуть сягати в середньому 20-40%.
В якості одного з кейсів The Pharma Media наводить препарат Спазмолікс, що є аналогом Реональгону, але коштує майже вдвічі дорожче. У перший місяць продажів аптеки мережі "Подорожник" реалізували у 24 рази більше упаковок Спазмоліксу, ніж оригіналу, завдяки активній рекомендації провізорів.
"Пацієнт вважає, що отримує фахову пораду. Насправді йому можуть нав’язати ВТМ, які вигідні аптеці, але не завжди мають кращу якість або перевірену історію. Фармацевтична опіка перетворюється виключно на торговий скрипт", — йдеться у статті The Pharma Media.
Схожа ситуація спостерігається з препаратами на основі німесуліду. Оригінальний бренд Ремесулід компанії "Фармак" активно витісняється аналогами з назвами Даймісил і Долорсил — власними брендами двох аптечних мереж, які коштують дорожче, хоча теж виготовляються на потужностях "Фармак".
На думку експертів, активізація виробництва та розповсюдження ВТМ є відповіддю мереж-монополістів на втрату надприбутків, які вони раніше отримували за рахунок нав’язаних договорів з просування оригінальної фармацевтичної продукції.
"ВТМ створює ризики для якості, конкуренції, професійної етики, особливо коли йдеться про товари, що впливають на здоров’я. За таких умов деякі виробники втрачають контроль над кінцевим брендом… Аптека стає виробником, дистриб’ютором і продавцем одночасно. Це дозволяє обходити обмеження і створювати монетизацію без потреби в маркетингових договорах", – підкреслюють автори статті.
Нагадаємо, з березня 2025 року в Україні діє заборона на надання аптечним мережам маркетингових послуг — обмеження було запроваджено згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони та відповідним указом Президента у відповідь на стрімке і не завжди обґрунтоване зростання роздрібних цін на ліки.
Водночас низка фармацевтичних компаній добровільно знизила відпускні ціни на найбільш популярні препарати і долучилася до розробки постанови КМУ, яка дозволила б врегулювати ринок. Серед ключових положень документа, який запропонувало Міністерство охорони здоров’я, — обмеження обсягів маркетингових бюджетів і передача функції їх адміністрування безпосередньо виробникам.
