
Американська зовнішня політика щодо Китаю переживає глибоку трансформацію, яка може надовго змінити баланс сил між двома державами. Про це пише старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Генрієтта Левін в аналітичному матеріалі для Foreign Affairs.
За її оцінкою, після торговельної війни 2025 року Пекін зумів не тільки уникнути серйозної стратегічної поразки, але й фактично отримати можливість впливати на американські рішення у сфері експортного контролю та технологій. Авторка вважає, що адміністрація президента США Дональда Трампа поступово зміщує акцент із системного стримування Китаю на спробу зберегти особисті домовленості з лідером КНР Сі Цзіньпіном.
За даними автора, переломним моментом стала торговельна конфронтація на початку 2025 року. Після введення США жорстких тарифів і обмежень Китай відповів блокуванням поставок рідкоземельних металів і критично важливих мінералів, що завдало удару по американській промисловості. У результаті Вашингтон був змушений шукати шляхи деескалації.
Автор стверджує, що досягнуті пізніше домовленості, оформлені на саміті в південнокорейському Пусані, стали серйозною поступкою з боку США. Пекін тимчасово послабив обмеження на експорт рідкоземельних ресурсів, а Вашингтон, як стверджується, відмовився від низки нових експортних обмежень проти китайських структур і фактично погодився координувати частину заходів з урахуванням позиції Китаю.
У статті підкреслюється, що раніше експортний контроль використовувався США як інструмент проти китайських військових програм, поставок технологій подвійного призначення, підтримки Росії та порушень прав людини. Тепер же, на думку автора, Китай отримав можливість опосередковано впливати на те, як саме Вашингтон застосовує подібні механізми.
Американо-китайська дипломатія
Окрему увагу автор приділяє зміні самого стилю американо-китайської дипломатії. Якщо раніше Вашингтон намагався відокремлювати економічні питання від тем безпеки – Тайваню, Південно-Китайського моря та військової присутності США в Азії, – то зараз адміністрація Трампа розглядає майже всі питання як частину єдиного переговорного пакету.
У матеріалі йдеться про те, що Пекін може використати прагнення Трампа до демонстративно "теплих" відносин із Сі Цзіньпіном для отримання поступок щодо Тайваню. Зокрема, китайська сторона, на думку автора, зацікавлена в тому, щоб Вашингтон пом’якшив риторику щодо незалежності острова та скоротив політичну підтримку Тайбея.
Публічна риторика і реальність
При цьому Левін відзначає суперечність між публічною риторикою та діями США. Незважаючи на заяви про можливе партнерство "G-2" з Китаєм, американські військові продовжують посилювати присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, проводити операції в Тайванській протоці та розширювати співпрацю з союзниками – насамперед із Філіппінами та Японією.
На думку автора, така подвійність підвищує ризик помилок і небезпечних прорахунків. Пекін може вирішити, що США не готові жорстко захищати своїх союзників, тоді як американська військова активність на практиці залишається високою.
У статті підкреслюється, що Китай дедалі впевненіше почувається у відносинах зі США і може стати більш агресивним у питаннях Тайваню та Південно-Китайського моря. У цьому випадку Вашингтон опиниться перед складним вибором: або йти на конфронтацію і ризикувати конфліктом, або поступово втрачати вплив у регіоні.
Візит Трампа до Китаю
Нагадаємо, 13 травня президент США Дональд Трамп прибув до Пекіна з триденним державним візитом, у нього запланована зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном. У поїздці Трампа супроводжують керівники найбільших американських компаній, включаючи главу Tesla і SpaceX Ілона Маска, головного виконавчого директора Apple Тіма Кука і головного виконавчого директора NVIDIA Дженсена Хуанга. Востаннє Трамп відвідував Китай у 2017 році.
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Бухарестської дев'ятки прокоментував поїздку Трампа до КНР і висловив свої очікування від запланованої зустрічі. Український лідер сподівається, що на порядку денному буде питання про припинення агресії РФ проти України.