Юрист: Розпорядок судового засідання - суддівська вотчина

15:28, 03 серпня 2011
Кримінал
8 0

Коментар засідань у «газовій справі»

Київ. 3 серпня. УНІАН. Розпорядок судового засідання - повністю суддівська вотчина, проте головуючий повинен враховувати не лише процесуальні, але й особисті права і свободи осіб, які беруть участь, а якщо цього не відбувається, учасники процесу цілком можуть звертатися до судді з вимогою оголосити перерву.

Так прокоментував УНІАН режим проведення судових засідань у «газовій справі» проти Юлії ТИМОШЕНКО адвокат адвокатської фірми «Грамацький і партнери» Андрій ТРЕМБІЧ, відповідаючи на питання, наскільки обгрунтоване проведення засідань по декілька годин без «технічних» перерв і повноцінної перерви на обід, наскільки в цій ситуації дотримуються права журналістів, а заразом і учасників процесу.

За словами А.ТРЕМБІЧА, головуючий (у даному випадку - суддя Родіон КІРЄЄВ - УНІАН) керує судовим засіданням, забезпечуючи реалізацію сторонами своїх прав (ч.1 ст. 260 Кримінально-процесуального кодексу), проте КПК не згадує про таке право учасників процесу як право на відпочинок. Цей самий відпочинок згаданий лише у ч.2 ст.257 КПК – саме у контексті безперервності процесу: судове засідання у кожній справі проводиться безперервно, окрім часу, призначеного для відпочинку. Але час для відпочинку (куди включаються не лише перерви між засіданнями, але й «технічні» перерви впродовж одного засідання) «призначає» суддя – на свій розсуд, не питаючи при цьому думки учасників.

Державний обвинувач, як і захисник, і сама підсудна (присутні в залі такого права, зрозуміло, позбавлені) цілком можуть у ході засідання заявляти усні і письмові клопотання про оголошення перерви для власних особистих потреб. Проте, додає адвокат, задоволення таких клопотань віддане повністю на розсуд судді - тому шлунки всіх учасників процесу і присутніх у цьому сенсі міцно «прив`язані» до одного шлунку – головуючого судді.

Водночас, акцентує А.ТРЕМБІЧ, процесуальний закон не обмежує Ю.ТИМОШЕНКО і її захисників у праві клопотати перед судом про встановлення якогось певного (у т.ч. тимчасового) розпорядку слухань у справі з наперед передбаченими перервами на відпочинок упродовж дня.

Аналогічно: можна і потрібно клопотати про такі перерви, коли в них виникає необхідність, а наперед призначеної перерви немає. Втім, КПК ані прямо, ані побічно не зобов`язує головуючого суддю ні такий порядок взагалі встановлювати наперед, ні тим більше – враховувати при цьому позицію і думку захисту, додає А.ТРЕМБІЧ.

Юрист вважає логічним у разі відмови у задоволенні таких клопотань (на підставі ч. 2 ст. 260 КПК) вносити заперечення на дії судді, що порушують права підсудної (захисника), до протоколу. Заявляти – заперечувати – вимагати занести в протокол. Надалі зафіксовані таким чином відмови суду в сукупності з іншими доказами у справі про зловживання службовими повноваженнями можуть скласти абсолютно певне враження перешкоджання захисту у належному здійсненні своїх прав, вважає юрист.

При цьому А.ТРЕМБІЧ підкреслив, що можна і ширше подивитися на проблему дотримання прав, зокрема, підсудного. Оскільки, крім передбачених КПК процесуальних прав, у підсудного, безумовно, залишаються невід`ємні фундаментальні («фізичні») права як особи, далеко не повний перелік яких закріплений міжнародними актами, Конституцією і законами України. Відправлення природних потреб (відпочинок, прийом їжі та ін.) складає основу природного буття людини, і їх обмеження під час проведення судових процедур суперечить принципу верховенства права.

Доведене до своєї крайності таке обмеження (після досягнення умовного «мінімального рівня жорстокості», – доктрина Європейського суду) може тлумачитися як «нелюдське або принижуюче гідність поводження» з підсудною. З практики сюди відносяться і виснажливі тривалі допити, інші слідчі заходи, зазначає адвокат. Тому головуючий, керуючи судовим засіданням, повинен враховувати не лише процесуальні, але й особисті права і свободи осіб, які беруть участь у процесі, підкреслює адвокат АФ «Грамацький і партнери».

Адвокат також указує, що не вийде ”зв`язати” суддю в тривалості і режимі проведення судових процедур також і внутрішнім трудовим розпорядком суду. Оскільки КЗпП і прийняті на його основі Правила внутрішнього трудового розпорядку Печерського районного суду (затверджені 4 квітня 2011 року), направлені на забезпечення трудової дисципліни саме працівників суду, тобто в даній ситуації стосуються лише судді Р.КІРЄЄВА і секретаря судового засідання. Цими Правилами встановлений п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою і неділею (п. 5.1. Правил). Час початку і закінчення щоденної роботи: з понеділка по четвер – з 9:00 до 18:00; у п`ятницю – з 8:00 до 15:45. Перерва для відпочинку і харчування – з 13:00 до 13:45.

А.ТРЕМБІЧ звертає увагу, що пунктом 5.3. передбачене ключове правило, що працівники використовують час перерви на свій розсуд. Як бачимо, робить висновок юрист, суддя Р.КІРЄЄВ цілком може використовувати передбачений Правилами час для відпочинку і харчування на свій розсуд, у т.ч. присвятивши його проведенню судового засідання. На тій самій підставі він не позбавлений можливості оголосити перерву у будь-який інший (зручний для нього) час – тривалістю не більше (можна і менше) як 45 хвилин.

Таким чином, підсумовує юрист, права залучених до процесу осіб (включаючи Ю.ТИМОШЕНКО і присутніх журналістів), які вимушено б`ють рекорди інтелектуальної праці разом із суддею, судовий розпорядок не зачіпає.

А.ТРЕМБІЧ також зазначає, що скаржитися на порушення суддею Правил голові суду не вийде: голова суду не уповноважений зобов`язати судью-стахановця відпочивати і харчуватися упродовж дня, оскільки такі вказівки можуть бути розцінені як втручання у хід процесу і вплив на суддю.

Довідка УНІАН. Проведення засідань у «газовій справі» у Печерському районному суді з найпершого дня відрізнялося умовами, наближеними до бойових. Нагадаємо, що перше засідання - 24 червня - тривало з 9 ранку до 18 вечора, і проходило в умовах, які іноземні представники назвали «нелюдськими», - у залі на той момент був лише один кондиціонер, а у приміщення, розраховане на півсотні людей, набилося більш як півтораста. Засідання проходило у неймовірній жарі і духоті, і журналісти, і учасники процесу, і депутати працювали в абсолютно мокрому від поту одязі, деякі присутні не витримували і залишали зал. Проте головуючий так і не ухвалив рішення відкласти проведення засідання до установки ще одного кондиціонера і створення нормальних умов роботи. Під кінець засідання (судячи з відеозапису останніх хвилин засідання) зле стало у тому числі і самому судді Р.КІРЄЄВУ. Починаючи з другого засідання, в залі встановили ще один кондиціонер, і температурний режим начебто налагодився.

Також варто нагадати, що 25 червня суддя оголосив результати розгляду клопотань о 22.40.

Згодом, на етапі допиту свідків, учасники і присутні на процесі зіткнулися з тим, що поняття про перерву на обід або технічну перерву в ході засідання виявилося вельми умовним. Оголошувати перерви або «забували» взагалі, або вони оголошувалися лише на 15-20 хвилин. У такому режимі йде другий тиждень роботи, допитано менш як половина свідків.

Так, 1 серпня засідання суду почалося о 10.00, з 10.50 до 11.20 - перерва на розгляд клопотань, з 11.20 до 15.20 - засідання, в т.ч. - з 11.30 - допит Юрія ЄХАНУРОВА, з 15.20 до 15.40 - технічна перерва (адвокат Юрій СУХОВ попросив перерву на прийом ліків), потім до 18.00 продовжувався допит свідків. Перерви на обід не було взагалі.

Плюс до всього, журналісти, які вимушені працювати в Печерському суді впродовж не менш як 9 годин, зазначають, що в суді на всіх просто не вистачає туалетів. Проблема ще більше загострюється у ті дні, коли в Печерському суді одночасно слухається декілька резонансних справ.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter