Підпишіться на нас в Google
Японський острів Окінава є одним із найвідоміших місць високої концентрації довгожителів. Велика кількість людей, які дожили до 100 років на цьому острові, може пояснюватися особливостями їхнього раціону, пише видання Space Daily.
Як зазначає автор публікації, важливі дані про харчування окінавців з'явилися після обстеження, проведеного американською окупаційною адміністрацією у 1949 році. Тоді з'ясувалося, що близько 69% калорій мешканці острова отримували із батату, такого відомого як "солодка картопля". При цьому свинина, риба, яйця та молочні продукти разом давали менш як 4% калорій.
Раціон був значно різноманітнішим, ніж може здатися з популярних описів. Окрім солодкої картоплі, люди їли листову зелень, сою, морські водорості та гірку диню, а свинина з'являлася лише час від часу. Риба також не була основою харчування, а рис вважався радше святковою їжею. За даними аналізу, приблизно 85% раціону становили вуглеводи, 9% – білки і 6% – жири.
Лабораторні дослідження батату справді демонстрували антиоксидантні та протизапальні властивості, але доказів того, що саме вони збільшують тривалість життя людей, наразі недостатньо.
"Історія є дивнішою і менш надійною, ніж це підказує популярна версія", - йдется у публікації.
Згодом окінавський феномен став частиною концепції так званих "блакитних зон" довголіття. У публікації нагадується, що цей термін виник під час досліджень довгожителів на Сардинії, а згодом був популяризований журналістом Деном Бюттнером. До переліку таких регіонів увійшли Окінава, Сардинія, Нікоя в Коста-Риці, Ікарія в Греції та громада адвентистів сьомого дня в американській Лома-Лінді.
Проте наступні десятиліття дали дослідникам важливий матеріал для порівняння. Окінавці, які сьогодні вважаються довгожителями, виросли на традиційному раціоні з великою кількістю батату. Їхні діти та онуки вже харчувалися інакше. Після 1945 року поширилися консервоване м'ясо, пшеничне борошно, цукор і смажена їжа. Споживання солодкої картоплі лише між 1950 і 1960 роками скоротилося приблизно на 90%, а її місце зайняли рис, хліб і свинина.
На цьому тлі змінилися й демографічні показники. У 2000 році очікувана тривалість життя чоловіків на Окінаві опустилася на 26-те місце серед 47 японських префектур, хоча майже 30 років острів перебував на першій позиції. Одночасно швидко зростали показники ожиріння. Видання зазначає, що це стало одним із найважливіших аргументів на користь зв'язку між традиційним раціоном та здоров'ям.
Водночас довголіття не можна відокремити від інших особливостей життя окінавців. Традиція hara hachi bu передбачає, що із застолу треба вставати із легким відчуттяс голоду. До цього додавалися невисока калорійність їжі та значна щоденна фізична активність. Саме сукупність цих факторів могла бути важливішою за конкретний продукт.
"Бульба не була всією відповіддю. Вона може бути навіть не більшою частиною відповіді. Але саме вона була калорійною основою, на якій тримався решта раціону", - пише видання.
Сучасні дослідження також не дають підстав називати один продукт секретом довголіття. Огляд 2026 року, який охопив понад пів століття досліджень довгожителів, дійшов висновку, що жоден окремий продукт, ген або спосіб життя не пояснює здатність людини дожити до надзвичайно похилого віку. Дослідники натомість говорять про поєднання рослинної їжі, фізичної активності, соціальних зв'язків, особистісних рис, генетики та випадковості.
Що не так із довгожителями
Як писав УНІАН, дослідники поставили під сумнів існування "блакитних зон" - територій в різних точках світу, де з якоїсь причини спостерігається аномально висока кількість 100-річних довгожителів.
Науковець Сол Джастін Ньюман провів ретельне дослідження і виявив, що у світі майже ніхто з людей старше 110 років не має свідоцтва про народження, а у відомих довгожителів минулого немає свідоцтва про смерть. Натомість "блакитні зони" майже завжди припадають на найменш розвинені і бідні регіони, де люди погано харчуються і не мають доступу до хорошої медицини.
Вчений пояснює існування "блакитних зон", таких як Окінава, масовою відсутністю документів про народження у старих людей в проблемних регіонах, масовими фальсифікаціями та пенсійним шахрайством.
