Не "сммник" і не "SMM-ник", не "рілз" і не "крінж" - є чимало подібних слів іншомовного походження, з якими виникає плутанина щодо правописання.
Редактора Ольга Васильєва на своїй сторінці Facebook згадала про цих "мовних монстрів" 21 сторіччя та пояснила, як ми пишемо такі слова.
Так, в українській мові після 9 приголосних (д, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш) у запозичених загальних назвах пишемо "и", а не "і". Тож у таких словах як: "рилз", "сториз", "скриншот", "кринж", "директ", "диджитал", "стикер" - використовується саме буква "и". Водночас пишемо "чекліст" замість "чеклист", оскільки це правило на букву "л" не поширюється, наголосила редакторка.
Також, згідно з чинним правописом, існує лише одна форма слова "проєкт". Тобто, не допускається паралельного написання цього слова. Наприклад, ми можемо вибирати на смак, писати: ефір / етер чи аудиторія / авдиторія. Однак зі словом "проєкт" - є лише одна версія.
Окрім цього, ми пишемо "гейтер" замість "хейтер". Васильєва наводить правило:
"Згідно з § 122 правопису передаємо як "г", окрім слів зі східних мов типу джихад і харакірі, а також кількох слів із європейських мов, які пишемо за традицією: хобі, хокей, хол, холдинг. (А взагалі замість гейтер і гейтити в українській мові є чудові слова злоріка і злорічити)".
Також пам'ятаємо, редакторка радить писати:
- Щодо програм пишемо "застосунок" замість "додаток";
- іншомовні слова visual та creator - правильно писати "візуал", "креатор";
- пишемо "гугл", а не "ґуґл";
- у давнозапозичених загальних назвах пишемо "ґ" (тобто "ґоґель-моґель");
- у власних назвах літеру g можемо передавати і "г", і "ґ": Йоганн Вольфганг фон Гете і Йоганн Вольфґанґ фон Ґете;
- слово "контентмейкер" пишеться разом, як і "рилзмейкер";
- не "сммник" і не "SMM-ник". Українською SMM - це маркетинг у соціальних мережах. Тобто ми змінюємо абревіатуру на МСМ.
- слово "трендсетер" пишемо з однією "т", бо подвоєння в загальних іншомовних назвах не зберігається.
"Добрий день" чи "Доброго дня" - як писати
Редакторка Васильєва також радить вживати форму привітання "Добрий день" - саме називна форма є традиційною для української мови. Водночас можна використовувати лаконічніші форми цієї фрази. Наприклад: "Добридень" і "Добривечір". До речі, саме ці привітання не мають аналогів в інших мовах, наголосила Васильєва.
