Часто українці плутають поняття "діалект" і "суржик", і це не дивно, оскільки щоб їх розрізняти, потрібно хоча б трохи цікавитися мовознавством. Суржиком називають штучне поєднання в одному слові елементів слів з кількох мов, такі новоутворення вважають помилками.
З діалектом все складніше - діалектизмами називаються слова, які характерні для певної території. Діалектні слова не заведено використовувати в офіційно-діловому та науковому стилі мови. Найбільш поширеними та найбільш вивченими вважаються діалектизми західної частини України.
Який найпоширеніший суржик в Україні
Суржику варто приділити більше уваги, оскільки це справжня мовленнєва "болячка". Найпоширенішим суржиком в нашій державі є змішування українських та російських слів. Найчастіше такі слова вживають під час побутового спілкування. У кожній області є свої колоритні "покручі".
Восени 2012 року "Радіо Свобода", посилаючись на результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, писало, що найбільше тих, хто послуговується суржиком, живуть у центральному регіоні України, а в Києві кожен десятий спілкується словами-покручами.
Найкумедніші слова-суржик - приклади з різних областей української держави
Слова-покручі в різних регіонах різні, оскільки їхнє утворення досить хаотичне. Інколи ці слова використовують спеціально у творчості, щоб створити певний комічний ефект або краще розкрити характер героїв.
Досить кумедний, наприклад, вінницький суржик. Серед людей похилого віку, які їхали з Винницької області в Київ, лунала фраза "треба переходити на руську". У цій фразі суржикове слово "руська" - і не російська, як правильно казати українською, і не "русский" - як це нормативно російською мовою. Крім того, у цьому регіоні можна почути такі слова-суржик:
- "розпісаніє" (правильно - розклад);
- "попробувати" (спробувати);
- "кстаті" (до речі).
Не менш кумедний полтавський суржик. На Полтавщині ви можете почути "нима" (немає), "піжди" (почекай), "сіки" (скільки), "тута" (тут) і "када" (коли).
Дуже цікаві суржикові слова зустрічаються у Харківській та Хмельницькій областях. Зокрема, хмельницький суржик ось такий: "вообще" (взагалі), "кароче" (коротше), "всьо равно" (байдуже), "толкучка" (натовп) і "не тіряємося" (не губимося).
А тепер розберемося з тим, який же харківський суржик. У Харківській області вживають такі слова-покручі:
- "сначяла" (спершу);
- "канєшно" (звичайно);
- "вонять" (смердіти);
- "собствєно" (власне).
На Харківщині також можна почути ненормативні слова "рєбята" (парубки), "чувствую" (відчуваю) та "понімаєте" (розумієте).
Часто цікавляться тим, чи слово "балакати" - це суржик. Так ось, варто знати, що згідно зі Словником української мови, це слово абсолютно нормативне. "Балакати" означає те ж саме, що "розмовляти".
Раніше УНІАН писав про унікальний харківський діалект - були названі слова, які можна почути лише у Харкові.
