Підпишіться на нас в Google
Коли у 2020 році пожежа охопила 17 400 гектарів території Сіма-Доум у пустелі Мохаве, США, близько 1,3 мільйона дерев Джошуа згоріли. Вчені побоювалися, що збитки торкнулися й підземних грибних угруповань, які допомагають підтримувати екосистеми пустелі, але все обернулося інакше, пише LAist.
У ході дослідження вчені під керівництвом еколога-міколога з Каліфорнійського університету в Ріверсайді Сідні Глассман з’ясували, що після пожежі в Мохаві гриби почали процвітати.
"Незважаючи на те, що одні організми гинуть, завжди знайдуться рослини та мікроорганізми, які скористаються пожежею й по-справжньому розквітнуть після неї. Тож не все так похмуро", – заявила Глассман.
Зазначається, що всього через два тижні після локалізації пожежі вчені зібрали зразки з випалених і невипалених ділянок навколо вулканічної структури Сіма-Доум. У цьому районі розташований один із найгустіших лісів дерев Джошуа у світі.
Команда зібрала зразки ґрунту поруч зі східними деревами Джошуа, щоб оцінити вплив пожежі на грибні угруповання. Зразки були заморожені, підготовлені для вилучення ДНК, а потім секвеновані з метою визначення присутніх організмів.
Протягом наступних трьох років дослідники п’ять разів поверталися на ці ділянки, приділяючи особливу увагу вимірюванню кількості симбіотичних грибів і бактерій, що мешкають у коренях дерев Джошуа. Вони виявили, що грибна система залишилася в основному неушкодженою.
"У цьому випадку вижили інші рослини – наприклад, кактуси, різні види пустельних трав’янистих рослин або інші юки – і саме вони підтримували мікробіологічне співтовариство ґрунту", – зазначила Глассман.
У виданні пояснили, що гриби допомагають рослинам поглинати воду та поживні речовини з ґрунту, а також захищають їх від патогенів і факторів стресу навколишнього середовища, таких як посуха. Вчені вважають, що грибні мережі зберегли свою стійкість частково завдяки рідкісній рослинності в Мохаві, де дерева Джошуа ростуть на великій відстані одне від одного.
Глассман повідомила, що поки що відновити популяцію дерев Джошуа не вдалося. Вона розповіла, що саджанці стикаються з безліччю загроз, зокрема з гризунами та підвищенням температури.
"Спочатку саджанець має почати рости й вижити. А коли він уже росте, йому обов’язково потрібні ці гриби, які допомагають йому переносити посуху й виживати", – заявила Глассман.
За прогнозами, до 2100 року дерева Джошуа можуть втратити до 80% свого середовища існування, якщо викиди парникових газів продовжуватимуть зростати. На тлі побоювань щодо зміни клімату експерти зазначили, що це дослідження дало уявлення про те, як дерева можуть вижити в більш спекотному світі.
Найпосушливіша неполярна пустеля виявилася ще старшою, ніж вважали вчені
Нагадаємо, що вчені з’ясували, що чилійська пустеля Атакама, яка є найпосушливішою неполярною пустелею на Землі, могла виникнути приблизно 45 мільйонів років тому. Раніше дослідники вважали, що пустеля сформувалася близько 10–20 мільйонів років тому.
Вчені перенесли час виникнення екстремальної посушливості пустелі Атакама більш ніж на 20 мільйонів років назад після вивчення того, як космічні промені взаємодіяли з гірськими породами в цьому регіоні. Вони скористалися методом, відомим як датування за експозицією космогенних нуклідів.
