Очікується, що в Арктичному океані закислення буде гіршим, ніж передбачалося раніше через більше поглинання вуглекислого газу (CO2). Це може призвести до розкладання важливих у харчових ланцюжках морських тварин з твердою оболонкою, таких як мідії і "морські метелики".
Про це пише ТСН з посиланням на IFL Science.
Морська вода поглинає атмосферне CO2 як частина природного кліматичного циклу і викликає серію хімічних реакцій, які знижують pH морської води і концентрації карбонат-іонів. Однак збільшене поглинання вуглекислого газу, причиною якого є діяльність людини, може призвести до втрат деяких важливих організмів.
Молюски, корали і ракоподібні витягають ці карбонат-іони з морської води, щоб створити свої тверді мушлі, але зниження рівнів означає, що їх мушлі з часом стануть слабшими і, оскільки вони відіграють ключову роль у заснуванні морського харчового ланцюжка, можуть мати важкі наслідки для видів всіх рівнів хижацтва.
Очікується, що збільшення регіонального накопичення антропогенного вуглецю і закислення океану будуть погіршуватися, причому більшою мірою, ніж очікувалося раніше. Арктичний океан буде поглинати на 20% більше CO2 протягом 21-го століття, ніж вважалося раніше, якщо атмосферний CO2 буде продовжувати рости.
Це призведе до зниження кальциту до кінця століття, що в поєднанні з "мінливими фізичними і біогеохімічними умовами в Арктиці може погіршити вплив зміни клімату на вразливі арктичні морські екосистеми", пишуть автори.
"Це призводить до значного посилення підкислення океану, особливо в діапазоні від 200 до 1000 метрів. Це може мати важливі наслідки для харчового ланцюга Арктики і для більших риб і морських ссавців, які залежать від тварин з карбонатом кальцію", - член групи з моделювання океану в Центрі досліджень зміни клімату ім. Ешгера в Бернському університеті Дженс Тергар.
Попереднє дослідження, опубліковане NOAA, показало, що мушлі птероподів розчиняються протягом всього 45 днів, коли “їх поміщають у морську воду з рівнями pH і карбонату, прогнозованими на 2100 рік".
Дослідники дійшли висновку, що отримані дані мають "серйозні наслідки" для чутливих арктичних морських екосистем, які вже стали уразливими в результаті впливу зміни клімату та антропогенного впливу.
Доступне середовище проживання для ключових видів, таких як птероподи (Limacina helicina), ймовірно, продовжить скорочуватися, зачіпаючи всі рівні пелагічних харчових мереж, в той час як очікується, що підвищене закислення "негативно вплине на зростання, виживання і поведінку" екологічно важливих видів, які залежать від птероподів у харчуванні.
