В африканській країні Замбія взимку прорвало дамбу, яка стримувала озеро з токсичними відходами. Часткове обвалення спричинило хвилю кислотного шламу, яка прокотилася сотнями метрів по сільськогосподарських угіддях та потрапила у річкову систему країни. Наслідки цієї екологічної катастрофи відчувають місцеві жителі і дотепер. Про це пише The Telegraph.
Жахливі наслідки через екологічну катастрофу
Зокрема незалежна екологічна оцінка показала, що внаслідок "масштабної екологічної катастрофи" було вилито близько 1,5 мільйона тонн висококислотних відходів гірничодобувної промисловості, відомих як хвости.
"У наступні години, після того, як шлам спочатку потрапив у річку Мвамбаші, а потім у більшу річку Кафуе, їхні води стали настільки кислими, що могли розчиняти плоть, як показали результати тестів", - зазначили у матеріалі.
Зокрема один з місцевих жителів прийшов до річки Мвамбаші, аби набрати води, однак побачив, як там плавали мертві риби та жаби, а з глибини водойми підіймалися дивні бульбашки.
Тоді як фермери знайшли мертвого бегемота та крокодила, що були неподалік.
Відомо, що влада використовувала вертольоти, аби скидати у воду тонни вапна, щоб нейтралізувати кислоту, яка поширювалася. Проте вона була не єдиною проблемою, адже тисячі проб, взятих пізніше, виявили, що в цьому районі містився "коктейль" з миш'яку, ціаніду та токсичних важких металів, які є поширеним побічним продуктом видобутку міді.
Таким чином громади, які проживають нижче за течією, були схильні до розвитку вроджених вад, раку, захворювань печінки, легенів та інших хронічних хвороб.
"Без негайного втручання наслідки для майбутніх поколінь замбійців будуть серйозними і довготривалими", - попередила уряд Замбії компанія з очищення навколишнього середовища.
Як це сталося
Такий інцидент став катастрофою для фермерів Замбії, а також для водопостачання країни в цілому.
"Однак розлив також став предметом ширшої геополітичної боротьби в країні, де значні китайські інвестиції надали Пекіну значний політичний вплив. Це також підкреслило екологічний вплив гонитви за корисними копалинами на всьому африканському континенті", - додали у The Telegraph.
Шахта, де стався розлив, є не єдиною в країні. За словами місцевих жителів, впродовж багатьох років на різних шахтах та металургійних заводаї відбувалися подібні невеликі інциденти.
Водночас екологічний активіст, який вивчав наслідки катастрофи, Чілеква Мумба зауважив:
"Важливість річки Кафуе неможливо переоцінити. Я думаю, що близько 60 відсотків нашого населення отримує питну воду саме звідти. Розлив був жахливим. Його не можна недооцінювати. Уряд відреагував на цю проблему дуже мляво. Деякі високопосадовці зробили все можливе, щоб ця проблема виглядала простою. Гірнича промисловість є основою нашої економіки, тому існують дуже делікатні відносини, враховуючи, що це головне джерело іноземної валюти в нашій країні. Розлив викликав гнів уряду, але між країнами існують дуже делікатні відносини, які можуть змусити їх закрити на це очі. Ми маємо дуже міцні економічні зв'язки з Китаєм".
Що кажуть влада та компанія-винуватець
Своєю чергою уряд заявив, що кислотність минула, тому тепер вода придатна для пиття і немає причин для паніки. Проте у приватній розмові високопоставлений чиновник сказав The Telegraph, що розлив викликав гнів уряду Замбії.
"Те, що сталося, дуже погано. Якщо у них були кваліфіковані інженери, як вони могли допустити таке? Чому вони не передбачили, що дамба прорветься?", - сказали інші чиновники.
Зазначається, що після розливу компанія Sino Metals принесла свої вибачення і заявила, що допоможе в очищенні території.
"Спочатку шахта і уряд оцінили обсяг відходів, що розлилися в результаті катастрофи, приблизно в 50 000 тонн. Потім вони залучили південноафриканську екологічну компанію Drizit для оцінки рівня забруднення. Після двох місяців польових робіт і 3500 проб Drizit оцінила, що насправді витекло в 30 разів більше відходів і що загалом 900 000 кубічних метрів токсичних відходів все ще залишаються на місці", - додали у матеріалі.
Що насправді відбувається в регіоні
Водночас один з фермерів наголосив, що отримав мізерну компенсацію за втрату врожаю за рік і отруєння своєї землі.
"Зараз все мертве. Не вижила жодна рослина. Тепер нічого не буде рости", - розповів він.
Тому уряд Замбії побажав, аби компанія виплатила більше грошей.
"Якщо збитки, завдані землі та засобам до існування, виявляться більш значними або тривалими, ніж спочатку передбачалося, то буде необхідна додаткова компенсація, і ми будемо домагатися її виплати", - сказав віце-президент Мутале Налуманго під час зустрічі з Sino-Metals минулого місяця.
Своєю чергою ті, хто живе на берегах річки, побоюються за своє здоров'я і того, що наближення сезону дощів призведе до ще більшого розмивання токсинів річками. За їхніми словами, водне життя не відновилося.
Попри те, що людям після розливу заборонили пити воду, багато хто намагався викопати нові колодязі. Багато хто зізнався, що знову почав пити річкову воду.
"У нас немає альтернативи. Де ще ми можемо взяти воду? Тому ми все одно її використовуємо", - сказав один з фермерів.
Інші проблеми екології
Раніше кандидатка географічних наук Віра Балабух попередила, що потопи в Україні траплятимуться все частіше. Вона наголосила, що такі потопи, як в Одесі, можуть траплятися і в інших містах, зокрема, і в Києві.
"Ми все забудовуємо, асфальтуємо, і воді просто нікуди стікати. Вона шукає вихід, але його немає. Це велика проблема. А з урахуванням зміни клімату таких випадків буде більше. Тому потрібно готуватись уже зараз", - зазначила експерт.
Також повідомлялось, що за 5 років Європа втратила зелених зон розміром з Кіпр. Більшість втрат - це природні території (близько 900 кв. км на рік), проте зникають також сільськогосподарські землі - близько 600 кв. км щороку.
"Втрата земель, які відходять під забудову, є одним з головних чинників зникнення дикої природи й падіння біорізноманіття. Але ми також втрачаємо орні угіддя та продуктивні землі, оскільки наші міста розширюються на зелені зони і на сільськогосподарські угіддя", - пояснив професор дикої природи в Університеті Лідса Стів Карвер.
