У Міністерстві охорони навколишнього природного середовища заявляють про нагальну необхідність запровадження державної системи біологічної безпеки поводження з генетично модифікованими організмами.
Як повідомили УНІАН у прес-службі міністерства, про це йшлося сьогодні на прес-конференції у Києві.
”Ризики використання та широкого вжитку ГМО є очевидними. Серед них – виникнення алергічних реакцій, формування стійкості організму до антибіотиків, безконтрольне поширення трансгенів у природі, яке несе загрозу біологічній різноманітності планети і жорстку економічну залежність фермерства від транснаціональних корпорацій”, – заявила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна ТИМОЧКО.
На переконання експерта, “незважаючи на те, що захисники ГМО переконують, що трансгени дешеві, мають високу врожайність, стійкі до дії кліматичних змін і вірусів, на сьогодні не існує науково достовірної інформації щодо безпечності ГМО для здоров’я людини та навколишнього природного середовища”.
Фахівці Мінприроди також заявляють, що на сьогодні загроза для продовольчої безпеки від використання ГМО-рослин полягає у зниженні різноманітності традиційних сортів рослин і порід тварин, скороченні їхньої видової різноманітності, виснаженні й порушенні природної родючості ґрунтів.
Масштаби досліджень і сфера застосування ГМО зростають з року в рік, що вимагає створення національних систем біобезпеки з метою запобігання їх неконтрольованого розповсюдження та використання, наголошують у Мінприроди.
Як приклад, велика кількість країн, у тому числі Європейського Союзу, Східної Європи, Росія, США, багато країн Азії, Африки та Латинської Америки уже запровадили державне регулювання генетично модифікованої продукції.
“В Україні відсутня ефективна державна система біобезпеки поводження з ГМО, зокрема, відсутня розвинена законодавча база системи біобезпеки, тому спостерігається несанкціоноване проникнення ГМО на територію держави та подальше їхнє неконтрольоване розповсюдження. У нашій державі не існує єдиного державного органу, який би координував всі питання, пов’язані із застосуванням ГМО. Відомча неузгодженість завдає шкоди інтересам держави”, - йдеться у заяви Мінприроди.
*** Вперше комерційне використання генетично зміненого насіння було запроваджено у США у 1996 році, коли була висіяна соя, стійка до певного гербіциду.
Країни-лідери з культивування ГМ-культур – США, Аргентина, Бразилія і Канада, серед країн Сходу – Китай та Індія.
По всьому світу генетично модифіковані рослини вирощують на території понад 115 млн. га.
Щодо споживання одержаної із використанням генетично модифікованої рослинної сировини продукції у кожній країні існують свої закони і дозвільні підходи.
