этот материал доступен на русском

Теорія чистої енергетики та практика ядерних досягнень

16:39, 16 липня 2019
Енергетика
513 0

Нерідко можна почути, що українська атомна енергетика – це щось величезне, неповоротке та застаріле. Мовляв, так - АЕС виробляють багато електроенергії, але це вчорашній день, пережитки індустріального суспільства часів СРСР. Ті, хто ретранслює подібні думки наслідують європейських "зелених", які зациклені виключно на розвиткові відновлювальних джерел електроенергії. Нам малюють дуже привабливу картинку: на кожному будинку сонячні панелі, вишикувались до горизонту стрункі ряди вітрогенераторів, а люди дихають чистим повітрям через відкриті вікна електромобілів, які безшумно рухаються серед цієї ідилії. Як ви здогадуєтесь, атомних електростанцій у цьому сценарії не передбачено. Щоправда ніхто не каже коли, а головне – за яку ціну, можна досягнути цього омріяного майбутнього. Реальність натомість така, що вже навіть у Німеччині, яка рекордними темпами розвивала відновлювальну енергетику та згортала атомну генерацію, все частіше лунають застереження щодо помилковості цього курсу. Україна ж, як відомо, не Німеччина - набагато гострішими за будь-які енергетичні або екологічні проблеми для пересічного українця є питання задоволення базових потреб своєї родини. Відтак, дуже цікавим видається аналітичний звіт «Вплив ядерно-енергетичного комплексу на розвиток України», який презентував у рамках Міжнародної конференції "Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку" виконавчий секретар Українського ядерного товариства (УкрЯТ) Данило Лавренов. 

Відповідальні за чисте повітря

Але почнемо все ж таки не з суто українських питань, а з участі України у загальносвітових процесах. У 2016 році Україна приєдналась до Паризької кліматичної угоди, головною метою якої є обмеження зростання середньої світової температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів, оскільки це значно зменшить ризики зміни клімату. Важливо це для України? Безумовно важливо, бо в першу чергу мова йде про чисте повітря для наших дітей. "Інструментами досягнення цілей Паризької угоди прийнято вважати підвищення енергоефективності, впровадження заходів з енергозбереження, розширення використання відновлювальних джерел енергії, запровадження сучасних методів енергоменеджменту, енергоаудиту тощо. Це, безумовно, правильно, однак, не слід забувати про роль ядерної енергетики в цьому процесі. Забезпечуючи виробництво більше 50% електроенергії в країні, українські АЕС за весь час експлуатації запобігли викидам 2,7 млрд тон СО2, а щорічно – 117 млн. тон СО2, тобто, якщо б не українські АЕС, то викидів парникових газів в Україні було б на 30% більше", - нагадав у своєму виступі на Конференції Данило Лавренов.

Він процитував думку менеджера проектів з перспективного прогнозу розвитку атомної енергетики департаменту атомної енергетики МАГАТЕ Андрія Грицевського, який у своєму виступі на Конференції підкреслив унікальність ролі атомної енергетики для економіки нашої країни. Пояснюючи свою оцінку Андрій Грицевський зазначив, що за часткою електроенергії АЕС в загальному енергобалансі Україна посідає третє місце у світі, при тому що встановлена потужність українських атомних енергоблоків є відносно невеликою. Наприклад у США, де загальна потужність діючих АЕС є набагато вищою ніж в Україна, на атомну енергетику припадає лише близько 20% усієї електроенергії, яка виробляється у цій країні. До речі, встановлена потужність українських АЕС є і в рази меншою, ніж встановлена потужність вітчизняних теплових електростанцій, які займають лише близько 30% в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні. Це свідчення ефективності та надійності українських атомних електростанцій, потужність яких використовується набагато повніше ніж в інших видів генерацій.  

Наступна теза доповідача може здатися комусь несподіваною, але це саме так і є. "Атомні електростанції України є найбільшим джерелом низьковуглецевої електроенергії серед усіх видів генерацій наявних в країні, адже частка відновлювальних джерел електроенергії разом із гідроенергетикою становить в нашому енергобалансі лише близько 10%", - зазначив Данило Лавренов. Порівняйте 55% атомної електроенергії та 10% "зеленої", а якщо вже брати виключно енергію сонця та вітра, то лише близько 2% - саме стільки займає частка сонячних та вітрових електростанцій. Знаючи, що АЕС взагалі не викидають в атмосферу вуглекислий газ, то стає очевидно хто в українській енергетиці дійсно відповідальний за чисте повітря.  

Точно в цілі

Мабуть всі хоч раз чули про Цілі сталого розвитку (ЦСР) Організації об’єднаних націй, які були прийняті 2015 року 193 країнами – членами ООН та є актуальними абсолютно для всіх країн світу. Можна подумати, що це якась заумна та малопристосована для реального життя річ, але варто лише витратити трохи часу і стає зрозумілим, що цілі сталого розвитку ООН – це фактично те, про що розповідають нам політики усі останні роки. «Вони охоплюють такі основні напрями, як права людини, трудові відносини, оточуюче середовище, протидія корупції. Досягнення цілей кожною країною вимірюється, для чого застосовується так званий SDG Index на основі інтегральної оцінки прогресу у досягненні цілей. Найбільших успіхів Україна досягла за ціллю №1 – Подолання бідності, №10 – Зменшення нерівності, №13 - Боротьба зі змінами клімату та №7 – Чиста енергія. Саме за цими цілями Україна демонструє дуже добрі результати, що відображається у рейтингу нашої країни, яка зараз займає 41 місце серед 162 країн. Очевидно, що високими показниками за двома з чотирьох цілей – Боротьба зі змінами клімату та Чиста енергія, Україна має завдячувати саме наявності в країні потужної атомної генерації, яка забезпечує виробництво близько 55% усієї електроенергії в нашій державі. Загалом атомна генерація України здійснює значний внесок у досягнення нашою країною практично усіх цілей сталого розвитку ООН», - наголосив Данило Лавренов.

Енергія для кожного

Водночас виконавчий секретар Українського ядерного товариства констатував, що в Україні наразі немає усвідомлення важливості системного досягнення цілей сталого розвитку, а також відсутнє розуміння розміру внеску української ядерно-енергетичної галузі у їх досягнення.

Ось він парадокс, який з давних давен прийнято позначати висловом "немає пророка у вітчизні своїй". Адже якщо зрозуміти, чому цілі сталого розвитку ООН сприймаються в нас як програма польотів на Місяць, ще можна, то суцільне ігнорування ролі та внеску атомної енергетики в енергетичний баланс та економічну незалежність просто дивує. Причому йдеться не про населення, а про керівників енергетики: атомники роками отримували дефіцитний тариф на відпуск електроенергії, а в новому ринку електроенергії єдина генерація, за рахунок якої зароблятимуть ще й трейдери, а не лише розподільчі мережі, є атомна. Саме АЕС виконуть всі зобов’язання із забезпечення населення доступною електроенергією та компенсують втрати в мережах всім учасникам ринку, залишивши ринкові "смаколики" тепловикам, "зеленим" та низці посередників між генерацією та споживачами. Саме тому так важливо знати, які можливості надає атомна енергетика кожному українцю, і дослідження УкрЯТ та УЯФ фактично є першою системною спробою донести це знання через дослідження "Вплив ядерно-енергетичного комплексу на розвиток України", яке ґрунтується на комплексному аналізі оцінки впливу галузі на економіку країни, соціальні аспекти та довкілля.

Серед найбільш показових даних, отриманих за результатами дослідження, презентуючий його Данило Лавренов звернув окрему увагу на вплив ядерно-енергетичної галузі на економіку України. "Обсяг податків, сплачених за підсумками 2018 року підприємствами галузі склав 37 млрд грн, що дорівнює 4% держбюджету України, витрати на оплату праці – 29,9 млрд грн, чистий дохід від реалізації продукції – 154 млрд грн, що становить 16,7% доходів державного бюджету за  2018 рік. Не менш важливим є прямий вплив ядерної енергетики на інвестиційний розвиток, адже обсяг капітальних інвестицій у 2018 році склав 44,8 млрд грн, що дорівнює 4,5 % від усіх видатків державного бюджету України. Реалізація нових інвестиційних проектів в атомній енергетиці сприяє не лише розвитку галузі та створенню нових робочих місць, але і дозволяє Україні зберігати місце у світовому клубі технологічно розвинених країн, здатних розробляти новітні технології та виступати їх експортером. Вагомою є роль атомної енергетики і у створенні робочих місць. За останні 3 роки безпосередня зайнятість на досліджуваних підприємствах ядерної галузі склала в середньому 45 тис. осіб", - підкреслив виконавчий секретар УкрЯТ.

Разом із цим Данило Лавренов зазначив, що вплив ядерної енергетики є потенційно значно більшим, адже зазвичай показники підприємств галузі прямо не враховують економічний внесок постачальників та підрядників, виробників обладнання для ядерної галузі та надавачів сервісних й інших послуг. "Коли ми говоримо про 45 тисяч робочих місць у галузі, ми маємо на увазі безпосередню зайнятість, тоді як непряма зайнятість включає додатково персонал, зайнятий повний час в ланцюжку поставок (непряма зайнятість першого порядку), а також персонал галузей, які постачають продукти та послуги для цього ланцюжка поставок (непрямі працівники n-го порядку). І нарешті, індукована (опосередкована) зайнятість складається з усіх зайнятих осіб у відповідній галузі. Згідно цього підходу та отриманих за результатами дослідження розрахунків, ядерна галузь України за останні 3 роки забезпечувала в середньому 141 тисячу робочих місць, що складає в середньому близько 1% від загальної кількості зайнятого населення України", - уточнив доповідач.

Він висловив переконання, що наведені показники демонструють стратегічну важливість атомної галузі для економічного розвитку України та її значний внесок в підвищення добробут громадян. "Враховуючи необхідність збереження існуючих потужностей атомної енергетики в Україні, а також беручи до уваги положення енергетичної стратегії України до 2035 року, постає питання стосовно будівництва нових енергоблоків АЕС. В цьому контексті в дослідженні пропонується оцінка створених робочих місць в ядерній галузі при будівництві та подальшій експлуатації одного енергоблока. В рамках оцінки також враховується зайнятість протягом всього життєвого циклу ядерної установки - від будівництва до зняття з експлуатації. Відтак, з урахуванням нинішнього показника встановленої потужності АЕС України в 13 тисяч 835 МВт, для забезпечення усіх етапів життєвого циклу ядерна галузь потенційно створює близько півмільйона робочих місць" - наголосив Данило Лавренов.

Підсумовуючи він підкреслив, що і в майбутньому атомна енергетика продовжить відіграватиме ключову роль у гарантуванні енергетичної безпеки України, забезпечуючи надійне та безпечне виробництво електроенергії. "Але для цього галузь потребує чіткої, прозорої та зрозумілої державної політики щодо її стимулювання та розвитку", - впевнений виконавчий секретар УкрЯТ.

Тут можна лише додати, що життя далеко не завжди швидко розставляє все по своїх місцях, іноді для того щоб переконатись у вірності або помилковості того чи іншого рішення доводиться чекати роками, втрачаючи дорогоцінний час і, як наслідок, простір для маневру. Саме тому так важливо спиратись на факти, які свідчать, що не лише відмова, але й споживацьке ставлення до ядерної енергетики призведе українську економіку до поступового занепаду, а суспільство – до подальшого зубожіння. Тому розвиток відновлювальних джерел електроенергії є безумовно надзвичайно важливим і корисним для країни, але лише разом із потужною атомною генерацією він дасть насправді відчутний ефект як для навколишнього середовища, так і для економіки. Зараз часто говорять про теорію малих справ, нібито роблячи маленькій особистий внесок в збереження екології ми робимо велику справу. З одного боку це так і якщо ви зберетесь із сусідами та приберетесь у себе на подвір’ї - там дійсно стане чистіше, але як би ваша громада не вболівала за відновлювальну енергетику та чисте повітря, вплинути на загальносвітові викиди вуглекислого газу ви не в змозі. Потрібно мати ефективний, а головне – глобальний інструмент впливу, і в України він є вже зараз: чотири атомні електростанції з п’ятнадцятьма надійними енергоблоками.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter