Розслідування наближається до завершення / фото УНІАН

У НАБУ спростували інформацію щодо закриття справи "Роттердам +" і відсутності експертизи, яка підтверджує розмір завданих державі збитків.

Про це повідомляє прес-служба НАБУ.

Читайте такожСуд заново розгляне позов щодо незаконності формули "Роттердам +"

Розслідування триває

"Розслідування за підозрою посадових осіб НКРЕКУ і представників групи компаній у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки для громадських і державних інтересів - на завершальній стадії", - йдеться в повідомленні.

Що було зроблено

Як відзначили в прес-службі, НАБУ і САП здійснили всі необхідні слідчі дії для встановлення обставин вчинення кримінального злочину підозрюваними. Також НАБУ і САП звернулися із запитами до іноземних юрисдикцій з урахуванням здійснення фінансових операцій з кредитними зобов'язаннями та цінними паперами групи компаній на міжнародному фінансовому ринку.

Тимчасове зупинення розслідування

Разом з тим, на період отримання матеріалів виконання міжнародних запитів прокурор у кримінальному провадженні 3 серпня 2020 року прийняв рішення призупинити досудове розслідування в порядку ст.280 КПК України.

"Якщо терміни виконання міжнародних запитів не відповідатимуть розумним термінам, матеріали про фінансові операції з кредитними зобов'язаннями та цінними паперами групи компаній на міжнародному фінансовому ринку будуть виділені в окреме провадження, а досудове розслідування щодо 6 підозрюваних буде завершено", - додали в НАБУ.

Експертні висновки

Державні експертні установи надали такі висновки:

за першу половину періоду дії формули "Роттердам +" (перша половина 2016 - 2017 роки) протиправні дії підозрюваних завдали 18 млрд грн збитків;

економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 - липень 2019) оцінені в існуючому науково-економічному дослідженні та складають 39 млрд грн.

Що таке "Роттердам +"

Як повідомляє Wikipedia, «Роттердам +» або «Роттердам плюс» - це методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії в Україні.

Хронологія подій

  • У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули "Роттердам +". Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.
  • Формула «Роттердам +» була затверджена постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2016 року «Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії».
  • Згідно з ним, гранична вартість енергетичного вугілля в тарифі на електроенергію, що виробляється ТЕС, формується на основі біржових цін на вугілля в Європі (в портах Роттердам, Амстердам, Антверпен).
  • У НКРЕКП заявили, що така методика розрахунку мала усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.
  • Ця формула була розкритикована експертами, а також урядом.
  • Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії відповідно до Закону "Про ринок електроенергії", який був прийнятий у квітні 2017 року. Цей закон передбачає введення конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.
  • У січні 2020 року позивач подав до суду заяву про перегляд рішення про відмову у зв'язку з нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.
  • У березні 2020 року шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення про повернення справи до розгляду.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram