При Офісі Президента України був створений дорадчий орган / фото УНІАН Володимир Гонтар

Член правління Ради інституційних реформ (РІР) Олександр Кучеренко вважає, що новоствореній Раді з питань сприяння розвитку малого підприємництва, яка має стати майданчиком для діалогу між державою і підприємцями, бракує представників найуразливіших категорій бізнесу. І це може дискредитувати саму ідею такого діалогу.

Про це експерт пише у своєму блозі на сайті «Кореспондент».

Читайте такожМінфін розпочав підготовку наступного держбюджету

Олександр Кучеренко нагадує, що при Офісі Президента України було створено дорадчий орган – Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва. Підставою стало жахливе становище, в якому через карантинні обмеження та сумнівні рішення Кабміну опинився малий бізнес і сотні тисяч фізичних осіб-підприємців.

Експерт називає слушною ідею прямого діалогу між бізнесом, фахівцями-економістами і державою. Водночас затверджений склад Ради викликає у нього сумніви щодо її ефективності. Адже до дорадчого органу увійшли, з одного боку, співробітники Мінфіну, ДПС, Мінцифри, Комітету реформ та інші посадовці, з іншого – обмежене коло представників громадських об’єднань підприємців, поодинокі експерти та роботодавці. Мікробізнес у Раді взагалі не представлений, зазначає автор.

«Не здивуюся, якщо згодом новостворена Рада перетвориться на кабмінівський рупор замість того, щоб бути місцем для продуктивних дискусій. Зрештою, хіба мало хороших ідей досі було спотворено у такий спосіб?» - коментує Олександр Кучеренко. Він зауважує, що це лише один із прикладів недалекоглядної роботи команди урядовців і низки депутатів Верховної Ради.

За словами експерта, нещодавно у своєму телеграм-каналі голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцев похвалився зростанням, попри карантин, кількості ФОПів. Мовляв, станом на 1 січня 2021 року в країні діяли понад 1 мільйон 912 тис фізичних осіб-підприємців – і це на 26,3 тисячі більше, ніж на початку 2020 року. Пан Гетманцев вважає правильною фіскальну політику уряду і називає міфом тезу опонентів про занепад малого бізнесу внаслідок карантинних обмежень.

Олександр Кучеренко зазначає: офіційну статистику теж варто розуміти і правильно інтерпретувати. У випадку з ФОПми саме криза й карантинні обмеження змусили багатьох підприємців середньої ланки, які втрачають дохідність і банкрутують, «перепрофілювати» свій бізнес у малий – з меншими податками й збитками. Звідси і їх кількісне зростання. Але це аж ніяк не свідчить про підйом економіки. За словами експерта, реальна допомога бізнесу мусить ґрунтуватися на принципі зворотного зв’язку.

Уряд воліє ігнорувати ініціативи, які йдуть безпосередньо від підприємців, вважає фахівець. Так було, наприклад, коли навесні 2020 року Рада інституційних реформ запровадила проект #Бізнес_Реанімація і у співпраці з реальними підприємцями готувала пакети пропозицій для Кабміну стосовно допомоги мікро-, малому й середньому бізнесу. Зокрема, й пропозиції  щодо вдосконалення «Програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19». У підсумку лише мізерна частка ініціатив РІР знайшла відгук у міністерських кабінетах. Наприклад, вдалося, таким чином, скасувати положення законопроекту №3275 від 29 березня 2020 на частині забезпечення звільнення від сплати орендної плати на період жорсткого карантину.

Експерт РІР радить голові парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та керівникам Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва не зволікаючи залучити до діалогу якомога більше представників малого й мікробізнесу.

«Без такого діалогу будь-яка програма допомоги підприємцям приречена. Не можна говорити про проблеми бізнесу і ухвалювати рішення на його підтримку без нього самого, керуючись лише «причесаною» статистикою», - констатує Олександр Кучеренко.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram