Рада інституційних реформ (РІР) звернулася до Кабінету міністрів України зі зверненням, в якому запропонувала низку ініціатив для доопрацювання «Програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19» «Економічне відновлення».
Наприкінці травня уряд затвердив програму, яка передбачає дерегуляцію економіки, її модернізацію й розвиток, покращення доступу бізнесу до фінансів та ринків, а також до інфраструктури. Метою цього є відновлення вітчизняної економіки, яка у 2020 році може знизитись на 3,5% ВВП (прогноз Світового банку) чи навіть на 7,7% (прогноз МВФ).
У Раді інституційних реформ вважають, що програмі уряду не вистачає конкретики, але плюсом є те, що вона має статус «із подальшим доопрацюванням». Саме тому експерти громадської організації запропонували підсилити стратегічний документ конкретними рішеннями й механізмами їх виконання.
Експерти переконані, що під час економічної кризи Кабмін має значно спростити правила податкового звітування для бізнесу. Тому у зверненні акцентують увагу на необхідність відредагувати на користь підприємців пункти п. 2.1.1 і п. 2.1.3 додатку РІ до декларації з податку на прибуток Податкового Кодексу України.
Також пропонується упродовж 5 років зменшити ставку ПДВ з 20% до 15%. Це дозволить знизити ціни на товари й послуги, стимулюватиме внутрішнє виробництво та оборотний капітал підприємців, сприятиме виведенню з тіні капіталів. Водночас поступовість зменшення податку мінімізує бюджетні втрати.
Блок пропозицій присвячено створенню системи прозорого адміністрування ПДВ (з мінімізованим впливом людського фактору), застосуванню колись успішної практики «податкового компромісу» та запровадженню податкової амністії. Експерти впевнені: у критичній економічній ситуації було б доцільно дозволити тіньовому бізнесу легалізувати свій капітал. Наприклад, шляхом купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) без звітування про походження витрачених на це коштів.
Окремий блок ініціатив стосується податкових пільг та доступних кредитів для підприємців, мораторію на податкові перевірки й автоматичного продовження дії дозвільних документів, зокрема, для фізичних осіб-підприємців. Автори звернення нагадують про те, у якому скрутному становищі нині опинився малий бізнес й пропонують звільнити від сплати ЄСВ «за себе» так звані «сплячі», не працюючі, ФОП і не вимагати сплачувати цей внесок працюючих підприємців, які створили нові робочі місця.
На думку фахівців, слід також збільшити граничний ліміт доходу для ФОП І-ІІІ груп у прив`язці до показників девальвації національної валюти, тимчасово звільнити дрібний бізнес від сплати податку на нерухоме майно, дозволити всім підприємцям брати участь у державній програмі пільгових кредитів 5-7-9%, запровадити тимчасовий мораторій на планові податкові перевірки та автоматично продовжити для підприємців дію ліцензій і дозволів.
Експерти Ради інституційних реформ виступають за створення єдиного податкового органу на базі діючих Податкової і Митної служб, Служби фінансового моніторингу, Служби фінансового аудиту та Служби фінансових розслідувань. Такий орган міг би контролювати сплату податків, мита, інших платежів, слідкувати за використанням бюджетних коштів і розслідувати фінансові злочини. У громадській організації впевнені: і держава, і бізнес виграють, якщо це буде об’єднана структура з прозорими й зрозумілими процесами, котра спиратиметься на спільну інформаційно-аналітичну базу, позбудеться дублюючих функцій й оптимізує витрати на утримання. Зокрема, бізнес почуватиметься значно вільніше і зможе інтенсивно розвиватися.
«Маємо надію, що наші пропозиції будуть розглянуті й відображені у запропонованій урядом програмі відновлення економіки. І після доопрацювання цей документ стане справжнім рушієм сталого економічного розвитку України», - підкреслив голова Ради інституційних реформ Олександр Кучеренко.
Довідка
Громадська організація Рада інституційних реформ – майданчик для діалогу бізнесу, влади й суспільства, спрямованого на стимулювання росту вітчизняної економіки шляхом трансформації податкової системи і підвищення податкової культури громадян. Громадська організація на чолі з Олександром Кучеренком об'єднує провідних експертів із досвідом у сфері фінансів, права, менеджменту і представників підприємництва.
Олександр Кучеренко – Голова Ради інституційних реформ. Експерт у галузі економіки з 17-річним досвідом роботи на державній службі, зокрема, в податкових органах. Спеціалізується на фінансовому праві, державних фінансах та адміністративному менеджменті. Пройшов шлях від рядового податківця до керівника одного з регіональних управлінь фіскальної служби. Має три вищі освіти.
#Бізнес_Реанімація - громадський проект Ради інституційних реформ, спрямований на порятунок малого та середнього бізнесу, який постраждав під час карантинно-обмежувальних заходів.
