Україна має перспективи перетворитися на прогресивну криптодержаву. Питання законопроєкту "Про віртуальні активи" досі залишається відкритим, і від остаточного його змісту залежить, наскільки країна стане привабливою для криптоінвестицій. Засновник однієї з найбільших в Європі криптобірж з українським корінням WhiteBIT Володимир Носов в інтерв’ю "Мінфіну" розповів, якою він бачить систему крипторегуляції в Україні.
Головна умова для досягнення цієї мети – наявність простої, прозорої, зрозумілої і демократичної правової бази. Розробка такого законодавства, яке б за принципом пропорційності збалансувало приватні інтереси бізнесу і публічні інтереси держави. Яке б врахувало світові здобутки правового регулювання криптоіндустрії, зокрема було б адаптоване до стандартів європейського регламенту MiCA.
"Запровадження європейського регламенту MiCА – це закономірна і необхідна реакція на стрімку інтеграцію криптовалют у всі сфери життя суспільства. Однак важливо розуміти, що цей акт є базисом, отже країнам потрібен час для розробки власного національного законодавства для реалізації положень MiCA", – пояснив Носов.
На початку цього року Нацбанк ввів обмеження на поповнення рахунку криптобірж та виведення з них коштів на картки українських банків. На думку Володимира, транзакції так і не будуть доступними, поки не запрацює система регуляції ринку цифрових активів.
"Наразі через боротьбу з гемблінгом і нові посилені правила для операторів платіжного ринку операції з обміну фіату на крипту та навпаки банки розцінюють як високоризикові. Тобто вони не проходять фінмоніторинг. Щоб знову повернути можливість транзакцій між криптогаманцями та банківськими картками, треба запровадити систему регуляції ринку цифрових активів", – зазначив засновник WhiteBIT.
Сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроєкти, метою яких є запровадження легального та дієвого ринку віртуальних активів в Україні та визначення правил їх оподаткування.
Ініціаторами обох законопроєктів є народні депутати, і зміст запропонованих ними проєктів істотно відрізняється. Законопроєкт №10225 відображає концепцію регулювання, яку активно рекламувала і просувала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Альтернативний законопроєкт №10225-1, по суті, дуже схожий на закон №2074-ІХ, який 17.02.2022 був прийнятий Верховною Радою, підписаний Президентом України, але й досі не набув чинності. Цей законопроєкт презентував особисто віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, отже він відображає концепцію Мінцифри.
Законопроєкт НКЦПФР, зокрема, передбачає введення податку 18% на доходи від продажу криптовалюти плюс воєнний збір. Але така висока ставка не дозволить залучити в Україну значну кількість криптоінвестицій, вважає Носов.
"Податок у 18%+1,5% не стимулюватиме легалізацію віртуальних активів, не відповідатиме потребам ринку, не розвиватиме економіку України", – зауважив він.
Законопроєкт Мінцифри також передбачає єдину базову ставку оподаткування у 18%, але для податку на доходи фізичних осіб на три роки встановлює пільгову ставку у 5%, а на наступні п’ять років – 9%. Цей період, на думку авторів, дозволить користувачам криптоактивів адаптуватися до вимог національного законодавства і повернути в Україну свої криптонакопичення.
Законопроєкти відображають принципово різні підходи ініціаторів щодо державного регулювання ринку віртуальних активів. В одному випадку регулювання пропонують покласти на НКЦПФР і Національний банк України, в іншому – на Міністерство цифрової трансформації та НБУ.
На думку Володимира, законопроєкт Мінцифри більш дружній до криптоспільноти, ближчий до її інтересів, простіший з погляду розуміння і застосування. Ідеї щодо пільгового періоду оподаткування, запровадження інноваційної зони, залучення в Україну іноземних суб’єктів крипторинку заслуговують на підтримку.
"Проте ми пам’ятаємо і попередні, більш ранні пропозиції щодо змін до Податкового кодексу, які передбачали ставку оподаткування для всіх суб’єктів ринку на рівні 5%. Це підтримував і я особисто, і криптоспільнота загалом. Зараз було б прийнятним запровадження зазначеної ставки у 5% для всіх – і фізичних осіб, і підприємств на 5 років. Саме такі зміни зможуть збільшити привабливість України з погляду іноземних криптокомпаній і стануть драйвером потужних інвестицій", – підсумував підприємець.
Засновник WhiteBIT нагадав, що Україна знаходиться у п’ятірці країн щодо прийняття криптовалют і має значний потенціал для залучення міжнародних інвестицій у криптосектор.
Що ж стосується прогнозів на майбутнє крипторинку у всьому світі, на думку Володимира, навряд чи варто очікувати підвищення популярності децентралізованих бірж: більшість торгів припадатиме, як і раніше, на централізовані криптобіржі. Причина – в регуляції.
Носов додав, що так само біткоїн залишиться головною криптовалютою світу. Зараз вартість біткоїна росте, а далі все залежатиме від подій на ринку: якщо великі компанії будуть вкладати інвестиції у крипторинок, ціна на біткоїн продовжуватиме зростати.
