Українців все активніше заманюють мікрокредитами, пропонуючи взяти позику без довідки з роботи.
Натомість взявши швидкі гроші українці ризикують втратити все та опинитися в борговій ямі. Про це йдеться в сюжеті програми «Гроші».
Читайте такожРада обмежила суму стягнення з боржників за мікрокредитами
За словами журналіста, попит на швидкі гроші стрімко зростає. Якщо у 2017 році українці взяли 21 мільярд швидких гривень, то у 2019 році вже 70 мільярдів гривень, що перевищує бюджет Києва.
Проте, як йдеться в сюжеті, українці які ризикнули взяти позику, все частіше звертаються до журналістів по допомогу, оскільки не витримують постійного тиску та погроз з боку колекторів.
За словами боржників, високі відсотки, криза через коронавірус та втрата роботи, зробили погашення заборгованості майже неможливим. Саме тому колектори постійно телефонують з погрозами не тільки самим боржникам, а і їх близьким та знайомим.
Адвокат Денис Ципін вважає, що держава має обмежити розмір відсотків.
"Держава жодним чином не обмежила розмір відсотків за отримання кредиту. Тобто якщо я напишу, що даю 100 гривень під тисячу відсотків річних – це нормально?", - наголосив адвокат.
Як зазначається в сюжеті, українці, які оформлюють позики, майже ніколи не звертають увагу на таки пункти в договорі, як розмір відсотків, та штраф за несвоєчасну сплату.
За словами адвоката, з юридичної точки зору обмежити фінансові установи в нарахуванні відсотків неможливо.
"Ніхто не може заборонити мікрофінансовій компанії написати мільйон відсотків штрафів чи пені", - зазначив адвокат, підкресливши, що високі відсотки – це елемент психологічного впливу.
"Це вони пишуть для психічного впливу. Якщо людина готова платити, вони навіть удадуть, що роблять певну знижку, пропонуючи сплатити тіло кредиту, відсотки та лише частину штрафу", - заявив адвокат.
Як зазначається в сюжеті, оформити мікропозику можна в режимі онлайн, у зв'язку з чим шахраї можуть оформити кредит на людину навіть без її відома.
За словами експертів, основна проблема полягає в тому, що сфера мікрокредитів в Україні базується на великій кількості шпарин в законодавстві.
За словами економіста Ярослава Жаліло, у розвинених країнах світу відсотки за мікрокредитами чітко регулюються. "Там, все чітко регулюється, регулюються відсотки, права обох сторін. В Україні людина, яка заборгувала є безправною", - наголосив експерт.
Хронологія подій
- У грудні 2019 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект про введення механізму захисту прав і законних інтересів боржників від недобросовісних дій суб'єктів колекторської діяльності.
- Законопроект №2133 "Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності" був зареєстрований в Раді 12 вересня 2019 року.
- 20 січня 2020 року набрав чинності закон про захист прав споживачів фінпослуг.
- Банки зобов'язали розкривати вартість споживчого кредиту.
- 4 лютого 2020 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» (1109).
- 25 серпня 2020 року Нацбанк України заявив про те, що планує створити реєстр колекторських компаній і оновити підходи до регулювання роботи цього бізнесу в Україні.
- Станом на 30 серпня 2020 року українські держбанки списали 26 мільярдів гривень непрацюючих кредитів.
- 9 вересня 2020 року у НБУ пояснили, як захиститися від колекторів.
- 16 вересня 2020 року Верховна Рада України обмежила сукупну суму платежів позичальника зі штрафами та відсотками при невиконанні зобов'язань для мікрокредитів подвійною сумою, отриманою споживачем за кредитним договором.
