Світова економіка зіткнулася з новим потрясінням через війну на Близькому Сході, яка погіршує перспективи зростання та підсилює інфляційний тиск.
Як зазначили в Міжнародному валютному фонді, шок від війни має глобальний, але нерівномірний характер: найбільше страждають імпортери енергоносіїв, країни з низькими доходами та обмеженими резервами.
Основним каналом впливу залишається енергетика. Через ризики для постачання, зокрема в районі Ормузької протоки, зростають ціни на нафту й газ, що б’є по економіках Європи та Азії, підвищує виробничі витрати та знижує купівельну спроможність населення. Водночас експортери сировини можуть тимчасово виграти від високих цін.
Крім того, війна порушує глобальні ланцюги поставок: дорожчає логістика, зростають ціни на добрива і продукти харчування, що особливо болісно для бідніших країн. За оцінкою МВФ, це підвищує ризики продовольчої небезпеки.
"Деякі регіони Близького Сходу, Африки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Латинської Америки стикаються з додатковим тиском через вищі ціни на продукти харчування та добрива, а також жорсткіші фінансові умови. Країни з низьким рівнем доходу особливо ризикують отримати продовольчу небезпеку; деяким може знадобитися більше зовнішньої підтримки, навіть попри те, що така допомога скорочується", - ідеться у повідомленні.
Зазначається, що у великих промислових економіках Азії вищі рахунки за паливо та електроенергію підвищують виробничі витрати та знижують купівельну спроможність людей. У Європі шок відроджує "привид газової кризи 2021–2022 років", причому такі країни, як Італія та Велика Британія, особливо вразливі через свою залежність від газової енергетики, тоді як Франція та Іспанія відносно захищені завдяки своїм більшим потужностям ядерної та відновлюваної енергетики.
Найбільший тягар же понесуть найбільш вразливі верстви населення. Люди в країнах з низьким рівнем доходу найбільше ризикують, коли ціни зростають, оскільки на продукти харчування припадає в середньому близько 36% споживання, порівняно з 20% в країнах, що розвиваються, та 9% в розвинених країнах. Це робить будь-яке зростання цін на добрива та продукти харчування не лише економічною, а й соціально-політичною проблемою, наголошують у фонді.
У МВФ наголошують, що наслідки залежатимуть від тривалості та масштабу конфлікту, однак у будь-якому сценарії світ очікують вищі ціни та слабше економічне зростання.
Війна в Ірані – останні новини
Європейські компанії вступили в нову кризу через війну в Ірані, перебуваючи у гіршому фінансовому становищі, ніж до вторгнення Росії в Україну 2022 року, що залишає їм менше можливостей для поглинання потенційних економічних наслідків конфлікту на Близькому Сході.
Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі закликав президента США Дональда Трампа зупинити війну з Іраном, наголосивши, що побоювання про зростання цін на нафту, в разі затягування війни на Близькому Сході, не є перебільшенням. Він також попередив про наближення кризи світового продовольчого забезпечення, зазначивши, що перебої з експортом добрив суттєво вплинуть на ціни на продукти.
