Натхненник легалізації ігрового бізнесу в Україні, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев обіцяв колосальні надходження до бюджету з казино – і з кожним новим інтерв'ю чиновника сума потенційних доходів збільшувалася – звучали суми від 4,5 до 7,5 млрд гривень за рік.
Реальність виявилася не такою райдужною: у перший, 2021-й рік роботи легальні ігрові заклади замість 7,5 мільярдів внесли до бюджету суму в п'ять разів меншу від анонсованої Гетьманцевим, йдеться в сюжеті 1+1 для марафону "Єдині новини #UAразом".
Голова комісії з регулювання азартних ігор і лотерей Іван Рудий пояснює - ліцензіатам дозволили відстрочку на п'ять років:
"По по суті рішення були видані на таку суму, єдине сплачуються вони протягом п’яти років. Якщо за перший рік надійшло трошки більше ніж півтора мільярди і помножити цю суму на п’ять, за п’ять років вона надійде в повному обсязі."
З податками ще гірше, зазначають автори сюжету: за перший рік роботи із легалізованих бізнесменів вдалось зібрати трохи більше ніж 500 мільйонів гривень. Із початком війни з подачі Данила Гетьманцева організаторам азартних ігор дозволили перейти на оподаткування у два відсотки від обороту. Результат приголомшив! Народний депутат Ярослав Железняк вказує, що за десять місяців двадцять другого року, високоліквідний гральний бізнес сплатив аж 53, 6 мільйона грн податків… і ця цифра у понад сотню разів менша за анонсовану законотворцями.
Залишається не вирішеними питання збору податків і в онлайн-казино. Частина із закладів вже придбала ліцензії, попри війну працює, дуже добре заробляє, а податки не платить. Спеціалісти кажуть, що в податковому кодексі такі організації відсутні, тож і обкласти податками їх складно.
"Через те, що податковий кодекс коли його приймали + ніхто особливо не думав як регулуювати. + тому норми що там є не відповідають вимогам сьогодення. І умовам, в яких працює зараз гральний бізнес", - вважає юрист Андрій Реун.
У професійних організаціях кажуть, що непрозора система оподаткування відлякує від України іноземних інвесторів. Крім того, ринок заповнений ще й нелегалами.
"Дуже мало можливостей, щоби ринок зростав. 36:40 в Україні найбільша вартість ліцензійного платежу в Європі. І ще вона буде обкладатись базовими всіма податками", - перераховує складності українського оподаткування у сфері азартних ігор глава Громадянського союзу "Всеукраїнська рада гемблінгу" Антон Кучухідзе.
Але проблема не тільки в законах, а й у великій кількості ігрових закладів, що працюють нелегально. Як йдеться в сюжеті, Гетманцев, якого називають "лобістом ринку розваг", працював і володів невеликою часткою статутного капіталу в кіпрській компанії ТОВ "М.С. Л.", через що, за даними руху "Чесно", глава фінансового комітету свого часу не пройшов конкурс на суддю.
"Багато зауважень по тому, як видаються ліцензії, як вибудувана система регулювання в цій сфері, і якраз закон про дерегуляцію мав би вплинути на більшу прозорість ліцензування в ігровій сфері. Але в Раді дійсно є "ігрове лобі", яке не дозволяє повною мірою реалізувати відкритість у цій сфері", - переконаний економіст Андрій Длігач.
