Зміни щодо податку на видобуток залізної руди, які можуть бути прийняті в рамках законопроекту №1210, призведуть до погіршення фінансового стану українського ГМК.
Про це розповів радник з питань взаємовідносин з органами влади "Арселорміттал Кривий Ріг" Володимир Ткаченко, повідомляє сайт компанії.
За його словами, навіть без врахування цих поправок до Податкового кодексу України підприємство працює сьогодні на межі рентабельності.
"Світова кон'юнктура дуже мінлива. Якщо в першому півріччі 2018 року ми отримали прибуток у розмірі 4,2 мільярда гривень, то за той самий період 2019-го – збиток у 79 мільйонів гривень. На кінець першого півріччя залишки нереалізованої металопродукції на складах підприємства зросли до 419 тисяч тонн, що на 273 тисячі тонн більше в порівнянні з тим самим періодом минулого року. І прогнози невтішні: з третього кварталу ми бачимо, що ціни та попит на металопродукцію продовжують падати, а очікування рецесії світової економіки тільки посилюються. Сировинні ринки ризикують потрапити в період тривалого спаду цін, що ми вже неодноразово спостерігали у своїй історії. Підприємство отримувало збитки за підсумками 2009, 2012, 2013, 2014 років, незначний прибуток – у 2015-2016 роках. Після двох років сприятливих цін (2017-2018 роки) ми знову переживаємо непростий фінансовий рік", - зазначив Ткаченко.
За його словами, розмови про те, що гірничо-металургійна галузь отримує надприбуток і їй потрібно збільшити податкове навантаження - помилкові. Вони з'являються від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоспроможністю ГМК на світових ринках в інтересах бюджету і збільшення його витрат.
Крім того, запропоновані законодавчі зміни йдуть наперекір світовій практиці у своєму прагненні зробити об'єктом оподаткування не видобуту руду з надр, а залізорудний концентрат і агломерат. Незрозуміло, як їх можна віднести до категорії первинної обробки корисних копалин. Мова йде про технологічні процеси на рудо-збагачувальних і агломераційних фабриках, які принципово змінюють хімічні властивості видобутих копалин. Це готові продукти, які продаються на ринках.
"Незрозуміло також, чому при обговоренні ренти не враховують витрати всього ГМК, а оцінюють тільки прибуток від експорту концентрату. Галузь складається не лише з ГЗК. У нашого підприємства повний цикл виробництва – від видобутку руди до випуску кінцевої металопродукції. На експорт йде лише п'ята частина концентрату – 1,9 мільйона тонн на рік, основна частина (8 мільйонів тонн) використовується для власного металургійного виробництва. І його рентабельність значно нижча, ніж від експорту концентрату. Для прикладу: за перші півроку 2019-го собівартість реалізованої металопродукції у нас зросла на 6 мільярдів гривень. Зростання витрат став основною причиною отримання підприємством збитку у першій половині року", - сказав Ткаченко.
Він зазначив, що продуктивність продукції з високим ступенем переробки та з доданою вартістю, потрібно стимулювати поправочними коефіцієнтами щодо ренти, як пропонувалося не раз, а не орієнтуватися лише на експорт сировини й міряти по ньому всю гірничо-металургійну галузь. Будь-які податкові новації не мають порушувати принцип нейтрального і справедливого оподаткування.
Зараз не найсприятливіший час для фіскальних ініціатив – світова економіка стоїть на порозі кризи, вважає експерт.
"Своїми необережними діями в податковій сфері депутати можуть спровокувати скорочення виробництва і темпів зростання української економіки. Наприклад, у разі збільшення ренти в нинішньому варіанті (більш ніж у 4 рази) підземний видобуток на шахті "Арселорміттал Кривий Ріг" стане нерентабельною, що може призвести до її закриття. На шахті працює понад 1000 осіб", - підсумував Ткаченко.
