У Швеції знайшли найбільше в Європі родовище рідкісноземельних металів. Вони необхідні для виробництва, зокрема, електромобілів, вітрових турбін й інших високотехнологічних процесах.
Як повідомляє державна гірничовидобувна компанія LKAB, запаси родовища Per Geijer перевищують один мільйон тонн. Його знайдено неподалік від міста Кіруна на півночі країни.
"Це хороша новина не лише для LKAB, регіону та шведського народу, а й для Європи та клімату. Це найбільше відоме родовище рідкісноземельних елементів у нашій частині світу, і воно може стати значним будівельним блоком для виробництва критично важливої сировини, яка є абсолютно необхідною для "зеленого переходу"", - каже Ян Мострем, президент і генеральний директор групи LKAB.
Наразі в Європі не видобувають рідкоземельні елементи, тож вона залежить від імпорту цих мінералів, де Китай повністю домінує на ринку. Це фактор, який збільшує вразливість європейської промисловості.
Очікується, що попит на цю сировину різко зросте в результаті електрифікації, що призведе до глобальної нестачі пропозиції, і це в період посилення геополітичної напруги. Згідно з оцінкою Європейської комісії, очікується, що до 2030 року попит на рідкісноземельні елементи для електромобілів і вітрових турбін зросте більш ніж у п'ять разів.
LKAB уже розпочала підготовку штреку довжиною кілька кілометрів на глибині приблизно 700 метрів у існуючій шахті Кіруна до нового родовища, щоб мати можливість досліджувати його на глибині та детально.
У компанії заявили, що планують подати заявку на концесію на розробку в 2023 році. Проте шлях до можливого початку розробки родовища достатньо довгий. У LKAB очікують, що фактична розробка родовища, видобуток сировини й постачання її на ринок може початися не раніше ніж через 10-15 років, після проведення всіх досліджень, екологічних експертиз і погоджень уряду.
Рідкісноземельні метали - що відомо
Попри свою назву рідкісноземельні метали зустрічаються в земній корі відносно часто. До цього класу відносять 17 елементів: Sc - скандій, Y - ітрій, La - лантан, Ce - церій, Pr - празеодим, Nd - неодим, Pm - прометій, Sm - самарій, Eu - європій, Gd - гадоліній, Tb - тербій, Dy - диспрозій, Ho - гольмій, Er - ербій, Tm - тулій, Yb - ітербій, Lu - лютецій. Їх використовують у виготовленні елементів комп’ютерної техніки, оптики для фотоапаратів і телескопів, екранів і дисплеїв та інше.
Наразі на Китай припадає 90% потреб Євросоюзу у магнії, 90% потреб у рідкоземельних металах і 80% сонячних панелей, які використовуються в ЄС. Після Китаю за покладами рідкісноземельних металів йдуть Бразилія, В’єтнам та Росія, але вони виробляють менше 2% від їхнього щорічного споживання в світі.
Раніше видання Bloomberg писало, що перехід на нові джерела енергії навряд чи буде легким. Хоч джерела чистої енергії доступні всім, битва йтиме за те, хто буде отримувати вигоду від продуктів, потрібних для приборкання цих джерел. Попит на сонячні панелі, вітрові турбіни й батареї буде настільки великим, що країни вже зараз намагаються подбати про те, щоб закріпити за собою "частину пирога". Глобальні конфлікти, швидше за все, йтимуть за доступ до технологій та фінансування, встановлення стандартів і контроль сировини. Китай контролює більше 90% деяких рідкісноземельних елементів, які потрібні для електромобілів й морських вітрових турбін.
Тим часом, головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив на початку листопада, що західні країни повинні зменшити свою залежність від Китаю, але не мають ставити його в один ряд з Росією.
