Лише питання часу, коли глобальна економіка перейде з викопного палива на відновлювані джерела. Експерти спробували передбачити, як це вплине на міжнародну політику.
Організація Rand Corporation проводила симуляції війн спільно з Пентагоном з 1950-х років. Вона, зокрема, змоделювала можливий перебіг війн між США, Китаєм і Росією. Тепер аналітичний центр використав свої інструменти прогнозування "реальної політики" для пошуку відповіді на питання: як зелена енергетика змінить світ?
Про це пише Bloomberg, додаючи, що Rand долучився до невеликої, але дедалі більшої групи організацій, університетів і щонайменше одного уряду в Європі. Всі вони намагаються передбачити, якою буде геополітична ситуація у світі, де більше немає нафти. Це свідчить, принаймні, про те, що ідея відмови від викопних енергоносіїв стала "мейнстрімом".
Читайте такожНімеччина звільнить "зелену" промисловість від платежів за "зелену" електроенергіюМинулий рік був переломним. Китай, який найбільше у світі забруднює атмосферу, нарешті приєднався до групи країн і компаній, які встановили дату, коли потрібно досягти вуглецевої нейтральності. Євросоюз вперше в своїй історії виробив більше електроенергії за допомогою ресурсів, які не забруднюють довкілля, ніж навпаки. Джо Байден переміг на президентських виборах в США, принісши амбітні кліматичні плани в Білий дім.
Виступаючи перед Радою безпеки ООН минулого місяця, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон висміяв тих, хто досі не сприймає серйозно проблеми зміни клімату.
Стрибок влади
Деякі експерти прогнозують, що кінець ери нерівного доступу до викопного палива зробить світ більш безпечним, як це сталося після Холодної війни. Видання нагадує, як в 1990 році диктатор Іраку Саддам Хусейн влаштував вторгнення в Кувейт, щоб захопити нафтове родовище країни. Але у світі зеленої енергетики у нього не було б причин йти на війну, щоб захопити поля з сонячними панелями сусіда. Кувейтський шматок пустелі не був би чимось особливим. А Багдаду було б дешевше купити власні панелі.
"Будь-хто може тепер стати енергетичним гравцем. В цьому вся природа відновлюваної енергії", - сказав екс-президент Ісландії Олафур Рагнар Грімссон, який очолював міжнародну комісію з геополітики енергетичного переходу.
Читайте такожВперше за рік ціна на нафту перевищила $60Гріммсон вже бачив, яким може бути "зелене" майбутнє. Адже в енергетичному балансі Ісландії 85% енергії походить з відновлюваних джерел. А вся електроенергія виробляється екологічно чистими технологіями. Востаннє, коли острівна країна вела конфлікт з іншими за ресурси, йшлося про рибу.
"Потрібна нова геополітична модель, не можна просто поставити відновлювані джерела в моделі вугілля і нафти", - сказав екс-президент Ісландії.
Поки зелена енергетика не домінує у світі, нафта може лишити після себе довгий і руйнівний слід. За приблизно три століття доступ до викопного палива впливав на появу й занепад великих геополітичних сил. Велика кількість вдало розташованих вугільних шахт живили промислову революцію у Великій Британії й допомагали розширювати її імперію. Військова сила СРСР спиралася на нафту й газ. Ці ж ресурси сформували "Американське століття", давши енергію альянсам США і розгортанню флоту.
"Ми ще навіть близько не підійшли до світу, в якому б панували відновлювані джерела енергії", - сказав Андрес Голдтхау, який очолює проект німецького Університету Ертфурту, покликаному з’ясувати систематичний вплив переходу на зелену енергетику.
Світ нафти
Зміна такого фундаментального двигуна світового порядку може мати багато наслідків. Володимиру Путіну буде важко підтримувати підйом Росії як "енергетичної супердержави". Крах сланцевої промисловості в США в поєднанні з домінуванням Китаю у виробництві зеленої енергії може стати визначальною в протистоянні великих держав у 21-му столітті. Американські альянси й військові бази на Близькому Сході втратять сенс. Різка втрата доходів від продажу нафти може дати поштовх новій хвилі революцій в стилі "Арабської весни" в найбільш хитких нафтових автократіях.
Читайте такожForbes: Росії доведеться або готуватись до світу без нафти й газу, або помертиЄдине, що можна сказати напевне про перехід, за словами Голдтхау, це те, що він "ніколи не буде проходити лінійно". Для прикладу можна розглянути війни в Югославії після Холодної війни або відхід від планової економіки в колишньому комуністичному блоці в кінці 1980-х років. Багато колишніх республік СРСР: від України до Туркменістану, досі переживають неспокійні часи або ж навіть через 30 років не змогли повністю перейти до ринкової демократії.
У свою чергу канадський вчений Вацлав Сміл вказує на те, що в 1900 році на вугілля припадало 95% енергетики. Через століття цей відсоток скоротився до 26%. Але в абсолютних цифрах споживання вугілля тільки зросло. Якщо сто років тому людство щороку спалювало 800 мільйонів тонн, то тепер - 5,5 мільярдів тонн. Те ж саме може відбутися з нафтою. Старе паливо, попри підйом нових джерел, може горіти довше, ніж хотілося екологам.
Довгий вугільний слід
Головний економіст державної енергетичної компанії Норвегії Equinor ASA Еірік Ваернесс каже, що йому важко уявити безпроблемний і швидкий перехід зі старої енергетики на нову. Особливо в такому конкурентному й націоналістичному середовищі, як зараз. Він брав участь в роботі комісії Грімссона і загалом погоджується з оптимістичними висновками.
"Щоб енергетичний перехід відбувся повноцінно, нам, можливо, знадобиться сприятливий геополітичний клімат. Нам ще потрібно створити певне доброякісне коло", - сказав він.
Хоч джерела чистої енергії доступні всім, битва буде тривати за те, хто буде отримувати вигоду від продуктів, потрібних для приборкання цих джерел. Попит на сонячні панелі, вітрові турбіни й батареї буде настільки великим, що країни вже зараз намагаються подбати про те, щоб закріпити за собою "частину пирога". Багато хто лишиться на узбіччі.
Читайте такожЕкологічний податок на СО2 можуть збільшити для компенсації "зеленого тарифу" - ВітренкоВиробництво приблизно 60% сонячних панелей припадає на компанії в Китаї. Тож їхній вплив на ринок такий, про який країни ОПЕК у нафтовому світі могли б лише мріяти. Це домінування створює велику торговельну перевагу, але не таку, яку б лідери Китаю Си Цзиньпін міг використати як важіль впливу в геополітиці.
"Про що тут хвилюватися? Ви купуєте і використовуєте обладнання. І коли воно вже у вас, ніхто не може його забрати", - сказала професор політології з Університету Якобса в Бремені Карен Сміт Стеген. Вона дослідила потенціал 165 країн стати політичним переможцями чи "лузерами" в процесі енергетичного переходу.
Глобальна нерівність й конфлікти, швидше за все, будуть точитися за доступ до технологій й фінансування, встановлення стандартів й контроль сировини. Китай контролює більше 90% деяких рідкісноземельних елементів, які потрібні для електромобілів й морських вітрових турбін. Пекін вже скористався якось силою цієї монополії, відрізавши Японію від постачання в 2010 році після сутички за острови, які обидві країни вважають своїми. Японія після того скоротила на третину свою частку імпорту рідкісноземельних матеріалів з Китаю, щоб не бути настільки уразливою.
Читайте такожВ Україні вже 25 тисяч домогосподарств встановили сонячні панеліДешева нафта також може скоротити бюджети крихких режимів до того, як вони знайдуть нові джерела доходів. У лютому дослідження, проведене британським аналітичним центром Carbon Tracker, виявило, що 40 залежних від викопного палива урядів можуть зіштовхнутися з обвалом доходів від нафти й газу на 51%. Це за умови, якщо світ виконає поставлені кліматичні цілі. Це може дестабілізувати уряди й позбавити країни на зразок Нігерії чи Іраку ресурсів для захисту від терористів.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Newsweek: У Німеччині видовищно підірвали дві вежі АЕС (відео)
- Японія до 2050 року має намір знизити викиди СО2 до нуля
- The Economist: Настав час покінчити з вугіллям
- GM назвав терміни переходу на випуск автомобілів з нульовими викидами
- Bloomberg: Німеччина вирішила стати залежною від газу Росії після аварії в Фукусімі, і це помилка
Читайте також: Байден заявив, що вважає Путіна вбивцею. У великому інтерв'ю глави Сполучених Штатів для ABC News Байден відповів на ключове питання про російського президента Володимира Путіна. На питання, чи вважає Байден Путіна вбивцею, той відповів ствердно.
