Брюссель. 29 вересня. УНІАН. Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту хоче спростити видачу дозволів на роботу і проживання вихідцям з третіх країн, що прибувають до ЄС.
Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це йдеться в проекті доповіді Веронік МАТЬЄ (група народних партій, Франція), схваленому 28 вересня на засіданні Комітету.
Проект доповіді підтримали 41 депутат, 8 висловилися проти, двоє - утрималися.
Згідно з документом, в рамках якого депутати розглянули запропонований Єврокомісією проект Директиви ЄС, передбачається, що вихідці з третіх країн зможуть отримувати одночасно дозвіл на роботу і дозвіл на проживання за спрощеною процедурою при легальному працевлаштуванні в країнах-членах ЄС.
При цьому, Директива передбачає спрощену процедуру здобуття такого єдиного дозволу за принципом «єдиного вікна».
Власники єдиного дозволу також отримають право на переміщення між країнами-членами ЄС.
Проект Директиви не передбачає внесення змін до правил натуралізації іноземців, це питання залишається в компетенції країн-членів. Разом з тим, надання єдиного дозволу, на думку депутатів, надасть робочим з третіх країн легальний статус і буде додатковим захистом від їх експлуатації.
Ще однією вимогою, що міститься в проекті Директиви, є гарантування робітникам з третіх країн рівних з європейськими колегами прав в оплаті праці, тривалості робочого дня, умов праці, наданні тренінгів і в соціальному захисті. При цьому країни-члени можуть обмежити таке рівноправ`я за певних умов – наприклад, вимагати доказу знання мови країни для проходження курсів підвищення кваліфікації іноземцями.
Депутати вважають, що країни-члени ЄС мають самостійно вирішувати, де саме видаватиметься єдиний дозвіл – в країнах-членах ЄС або в третіх країнах.
Як повідомляв УНІАН, проект Директиви був запропонований Єврокомісією в 2007 році разом з проектом Директиви про запровадження «блакитної картки» для висококваліфікованих робітників з третіх країн. У зв`язку з набуттям чинності Лісабонської угоди ця Директива тепер повинна затверджуватися за процедурою спільного ухвалення рішень – Європарламентом і Радою ЄС.
