Фото: УНИАН

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила журналістам начальник Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Аксана Філіпішина.

З понад 4 тисяч дітей-сиріт, які перебували у сімейних формах виховання, тобто під опікою чи у прийомних сімях, зауважила вона, лише одиниці виїхали із Криму.

Філіпішина наголосила, що з травня минулого року представницький орган Омбудсмена у Криму не діє, у зв’язку з чим дуже важко відстежувати ситуацію з дотриманням прав дітей на півострові. Однак, за її словами, з різних джерел все ж надходить інформація, яка фіксується українськими відповідними органами.

Відео дня

Читайте такожНа окупованих територіях Донецької області залишаються понад 5,2 тис. дітей-сиріт

Порушення права дитини на громадянство вона виокремила серед інших, які підтверджені та мали місце.

«Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, – окрема категорія, яка перебуває під юрисдикцією держави. По суті, наші діти, які перебували в інтернатних закладах, діти-сироти позбавлені взагалі (права) висловлювати свою думку, й автоматично, за нашою інформацією, їм видані нові свідоцтва про народження – свідоцтва Російської Федерації, на підставі яких вони автоматично будуть отримувати паспорти громадян Росії», - сказала Філіпішина.

За її словами, згідно із законодавством РФ, яке застосовується сьогодні до громадян України у Криму, діти отримують паспорт у 14 років, тоді як за законодавством України це відбувається в 16 років.

Представник Омбудсмена додала, що троє дітей віком 15-16 років, які у травні минулого року відмовились від російського громадянства та відверто заявили про це, в результаті «без супроводу, без попередження просто були посаджені у поїзд «Сімферополь – Київ» і відправлені внікуди у Київ представниками окупованої влади».

Філіпішина заявила, що діти, які примусово отримали громадянство РФ, можуть перетинати кордон між РФ та Україною після досягнення віку, коли вони можуть подорожувати без супроводу дорослих, але є проблема - на рівні українського законодавства не прийняте рішення про визнання документів, які видані органами окупантів. «Це питання треба вирішувати і приймати рішення. Про це зазначено і в доповіді Уповноваженого за минулий рік стосовно того, що відомості, які містяться у документах, виданих окупантами, мають братися до уваги, і на підставі цих відомостей мають видаватися українські документи, і людям має повертатися документально те громадянство, якого вони насильно були позбавлені», - підкреслила вона.

За словами Філіпішиної, є судова процедура повернення українського громадянства, але цей шлях необхідно спростити, а зробити це можна, зокрема окремим урядовим рішенням.

Також представник Омбудсмена повідомила про порушення прав українських дітей у Криму на освіту, на вивчення рідної мови. За її словами, на цей час у Криму залишилось лише дві школи з українською мовою навчання – у Бахчисараї та в Сімферополі, тоді як у 2013-2014 навчальному році на території АРК діяли (у тому числі в Севастополі) сім шкіл.

«Взагалі відбулося значне скорочення дітей, які вивчають українську мову як предмет. Їхня кількість зменшилась у 6 разів. Сьогодні це менше 40 тис. дітей, а було 216 тис. дітей», - повідомила Філіпішина.

«Окупанти видають за причини зменшення кількості цих дітей небажання батьків вивчати українську мову. Але дуже мало в це віриться, тому що інформація про тиск на громадян України стосовно прийняття тих чи інших рішень все ж таки потрапляє і в поле зору влади, і в поле зору ЗМІ», - наголосила вона.