Електроніка, що відслужила свій термін, представляє серйозну загрозу для навколишнього середовища і здоров`я жителів країн, що розвиваються.

Як передає Бі-Бі-Сі, про це йдеться в обнародуваній доповіді Програми ООН з довкілля, складеній на основі статистики, зібраної в 11 країнах.

Згідно з документом, зростання обсягів "електронного непотребу" в світі становить 36 млн. тонн щорічно.

Відео дня

Китай, приміром, щороку відправляє на звалище 2,3 млн. тонн непотрібної електронної техніки, поступаючись обсягами лише Сполученим Штатам, які щороку викидають 3 млн. тонн електроніки.

"Серйозні випробування випадуть на долю не тільки Китаю, - заявив голова Програми ООН з довкілля Ахім ШТАЙНЕР. - Індія, Бразилія, Мексика та інші країни можуть також зіткнутися із зростанням забруднення навколишнього середовища і зростанням захворювань серед місцевих жителів, якщо утилізація електроніки не регулюватиметься належним чином".

Як стверджується в доповіді, до 2020 року кількість викинутої на звалище комп`ютерної техніки в Китаї і ПАР зросте на 400%, порівняно з рівнем 2007 року, тоді як в Індії аналогічний показник зростання складе 500%.

Велика частина відправленої на звалище електроніки в Індії і Китаї зазвичай переробляється в сміттєспалювальних установках для того, щоб дістати з плат золото, срібло, паладій, іридій та інші цінні метали.

При спалюванні електроніки утворюються отруйні гази, які безконтрольно викидаються в атмосферу.

Неправильна утилізація непридатних старих холодильників, кількість яких в тій же Індії до 2020 року зросте втричі, може привести до масштабних витоків фреону.

Головна ж проблема, на думку експертів ООН, полягає в тому, що утилізація електроніки в країнах, що розвиваються, погано регламентована і віддана на відкуп численним приватним фірмам, які часто діють безконтрольно і за власним розсудом.

У доповіді також наголошується, що багато країн, що розвиваються, перетворилися на смітник індустріально розвинених країн і, незважаючи на офіційні заборони, продовжують приймати електронне сміття з-за кордону.

На думку А.ШТАЙНЕРА, правильно організована індустрія утилізації електроніки може перетворитися для країн, що розвиваються, в джерело прибутку, створити нові робочі місця і скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.