Верховна Рада України ухвалила Закон "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення даного рішення проголосували 227 народних депутатів із 424 зареєстрованих у сесійній залі.
Законом встановлено правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності.
Згідно з документом, "безпечна нехарчова продукція - це будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам".
При цьому мають враховуватися: характеристика продукції, у тому числі її склад, упаковка, вимоги щодо встановлення і технічного обслуговування; її вплив на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; попередження, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції; застереження щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо).
Дія закону застосовуватиметься до продукції, щодо якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги про забезпечення її безпечності.
Водночас, дія не поширюватиметься на: послуги та роботи; харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів; продукти тваринного походження; корми, кормові добавки та премікси; живі рослини і тварини; продукцію людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення; спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби; лікарські засоби та ветеринарні препарати; наркотичні засоби, психотропні речовини, їхні аналоги і прекурсори; ядерні матеріали, спеціальні матеріали, що розщеплюються, іншу продукцію у сфері використання ядерної енергії; вироби військового призначення; об`єкти містобудування; продукцію, що була у вжитку, поставлена як предмет антикваріату або як продукція, що підлягає ремонту чи відновленню перед її використанням, за умови що постачальник надає інформацію особі, якій ця продукція постачається, про необхідність її ремонту чи відновлення.
Законом передбачено, що виробники, зокрема, зобов`язані: зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством; проводити за власною ініціативою експертизу (випробування) зразків продукції, що введена в обіг під їхньою торговельною маркою; розглядати звернення споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції, введеної в обіг під їхньою торговельною маркою, вживати за результатами такого розгляду необхідних заходів та вести облік таких звернень; надавати (в межах своєї діяльності) споживачам (користувачам) інформацію, яка дає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків. Наявність таких попереджень не звільняє виробника від обов`язку додержання інших вимог, встановлених цим законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Документ містить положення про державний ринковий нагляд за додержанням загальної вимоги щодо безпечності нехарчової продукції, який забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.
Передбачено й відповідальність за порушення вимог цього закону. До виробника, зокрема, застосовуються штрафні санкції у разі: введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від 1 тисячі 500 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від 2 тисяч 500 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
