
У тимчасово окупованому Криму, ймовірно, створюється перша спеціалізована база для запуску російських безекіпажних катерів.
Як зазначають аналітики Defence Express, якщо об'єкт запрацює на повну, він може стати новим джерелом загрози для судноплавства в Чорному морі та українського узбережжя, зокрема Одеси й Миколаєва.
Про можливу появу такого об'єкта свідчать супутникові знімки узбережжя озера Донузлав біля селища Новоозерне. На кадрах помітно комплекс споруд, який за своєю концепцією нагадує дроно-порти, що використовуються для підготовки та запуску ударних безпілотників типу "Шахед", звертають увагу експерти. На супутникових знімках можна розгледіти конструкції, схожі на елінги. Фактично це заглиблені в берег укриття, додатково захищені з боків піщаними насипами. Зверху споруди прикриті маскувальними сітками, що має ускладнювати їхнє виявлення та ідентифікацію.
До кожного з таких об'єктів прокладені ґрунтові дороги. Йдеться, що ними персонал може діставатися до укриттів, туди ж доставляють і самі безекіпажні катери.
Конструкція таких елінгів дозволяє виконувати одразу кілька завдань. Усередині можна проводити фінальну підготовку БЕКів перед виходом у море, зберігати вже готові до застосування катери, а також безпосередньо спускати їх на воду. Ймовірно, поруч із цими спорудами поступово формується й інша необхідна інфраструктура. Йдеться про склади, ремонтні та технічні майстерні, де катери можуть обслуговувати та готувати до бойових виходів, а також антенно-технічні комплекси, необхідні для забезпечення зв'язку й управління.
OSINT-аналітик H I Sutton, який відстежує військову активність на морі, на нових супутникових знімках нарахував загалом 21 подібний елінг у різних місцях узбережжя Донузлава. За його даними, будівництво цих укриттів розпочалося ще в лютому 2026 року. Це означає, що окремі елементи комплексу вже теоретично можуть бути готовими до експлуатації.
Як зазначають аналітики, розробляти власні безекіпажні катери Росія почала у 2022 році після появи й активного застосування Україною морських дронів. Однак цей напрямок тривалий час стикався із серйозними технологічними проблемами. Однією з головних перешкод була відсутність повноцінного аналогу системи Starlink, яка відіграє важливу роль у забезпеченні зв'язку та управлінні українськими морськими дронами.
Втім, із 2025 року повідомлення про використання російських безекіпажних катерів почали з'являтися дедалі частіше. Тобто Москва, очевидно, поступово нарощує можливості у цій сфері.
Поява на Донузлаві масштабованої інфраструктури для зберігання, підготовки та запуску БЕКів може свідчити про перехід Росії від експериментального використання таких апаратів до їхнього більш системного застосування.
Під загрозою може опинитися все українське узбережжя
Якщо російський морський дроно-порт справді почне повноцінно працювати, цілком можна очікувати збільшення кількості атак із використанням БЕКів.
Потенційними цілями можуть стати не лише судна в Чорному морі, а й українські порти, об'єкти на узбережжі та прибережні міста. Серед них – Одеса та Миколаїв.
Водночас російські морські дрони поки що суттєво поступаються українським аналогам за рівнем технологій, характеристиками та можливостями. Але це не означає, що їх можна недооцінювати. Навіть технічно слабші БЕКи здатні завдати серйозної шкоди, особливо якщо йдеться про їхнє масоване або систематичне застосування.
При цьому знищити сам дроно-порт буде непростим завданням. Такі об'єкти можуть бути добре захищені, замасковані та розосереджені. За складністю їхнього ураження вони можуть бути щонайменше співставними зі звичайними дроно-портами, з яких запускають "Шахеди".
Україна вже створює "мисливців" на російські БЕКи
Втім, поява російської інфраструктури для морських дронів не стала для України несподіванкою. Сили оборони вже тривалий час готуються до можливого протистояння з російськими безекіпажними катерами.
Окремий напрямок – створення власних БЕКів, спеціально пристосованих для боротьби з ворожими морськими дронами.
Відповідну роботу СБУ розпочала ще у 2024 році. А торік спецслужба продемонструвала нове покоління морських дронів Sea Baby. Один із представлених апаратів мав потужне озброєння і, судячи з його комплектації, був створений саме з урахуванням завдань із перехоплення та знищення ворожих БЕКів.
Зокрема, на борту встановили стабілізований бойовий модуль "Таврія 14,5", оснащений великокаліберним кулеметом КПВТ калібру 14,5 мм. Крім того, морський дрон отримав два FPV-дрони, для яких передбачили спеціальні комірки.
Таким чином, український БЕК фактично перетворюється на платформу, здатну не лише виконувати власні бойові завдання, а й полювати на російські безекіпажні катери.
Чорне море може стати ареною нового виду боїв
Якщо росіяни справді доведуть до повноцінної експлуатації створений на Донузлаві комплекс, не виключено, що вже найближчим часом Чорне море стане ареною нового виду протистояння – боїв між безекіпажними катерами.
І тут Україна має важливу перевагу. Київ не просто спостерігає за розвитком російських БЕКів, а заздалегідь створює засоби для їхнього виявлення та знищення.
Російські морські дрони наразі можуть поступатися українським за технологічним рівнем, однак їхня кількість та поява спеціалізованої інфраструктури здатні зробити цю загрозу значно серйознішою.
Тож у разі початку масштабнішого застосування російських БЕКів українські "морські мисливці" можуть отримати нову і дуже конкретну ціль. І якщо справа дійде до перших справжніх боїв безекіпажних катерів, саме Україна наразі має значний досвід та технологічну перевагу у цьому протистоянні, вважають експерти.
РФ намагається копіювати українські морські дрони: шо відомо
Раніше речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук розповідав, що Росія намагається копіювати українські морські дрони, але значно відстає у цій гонитві. ВМС враховують цей факт у своїй повсякденній діяльності при плануванні оборонних дій.
Зазначалося, що Росія, ймовірно, має промислові потужності для масштабування виробництва, проте значне технологічне відставання від України в цій галузі все одно дається взнаки.