Щороку кількість ВІЛ-інфікованих у Києві зростає на тисячу осіб.

Про це заявила сьогодні на прес-конференції в УНІАН, виконавчий директор Київського відділення ВБО "Мережа людей, які живуть з ВІЛ", заступник голови координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції при КМДА Лада Булах.

Вона також наголосила, що щороку збільшується й кількість ВІЛ-позитивних дітей, які отримали ВІЛ від матері.

Відео дня

"Ми проґавили момент, коли епідемія ВІЛ-інфекції була керованою серед груп ризику - наркозалежних, жінок секс-бізнесу та серед чоловіків, які займаються сексом з чоловіками. 2012 рік став роком, коли Україна отримала неконтрольовану епідемію СНІДу, коли вона розповсюджується серед загального населення, не серед груп ризику. Таку епідемію набагато складніше зупиняти, фінансів на це потрібно більше. Створення міської програми на наступні роки можливо лише за доручення голови міської адміністрації Попова. Досі такого доручення немає. Волі політичної, адміністративної щодо наявності стратегічної програми подолання епідемії СНІДу у Києві на сьогодні немає. Вперше за 10 років спостерігається ситуація, коли закінчується Київська міська програма щодо боротьби з ВІЛ/СНІДом і хотілося би бачити нову програму на наступні 3 роки", - наголосила Булах.

За її словами, на програму у 2011 році з міського бюджету виділялося трохи більше 1 мільйона гривень, тобто 30% від потреби на боротьбу з епідемією СНІДу у столиці, а вже минулого року - лише 10% від потреби.

Під час прес-конференції зазначалося, що у 2015 році завершується фінансування Глобальним фондом з протидії СНІДу, туберкульозу та малярії. Якщо нова міська програма буде декларативна, а фінансування благодійників зменшиться, то на кінець 2015 року кількість ВІЛ-інфікованих киян зросте щонайменше удвічі.

У свою чергу член Координаційної ради Всеукраїнської мережі ЛЖВ Віталій Ткачук наголосив, що у нашій країні є проблеми у ставленні до ВІЛ-позитивних людей.

"Я давно працюю у сфері ВІЛ-сервісу і знаю багато прикладів, як швидка допомога розверталася та їхала, не надаючи допомоги людям з ВІЛ-статусом, як відмовляють у госпіталізації, дізнавшись про статус, як дітей не беруть у дитсадки чи коли діти та їхні батьки потерпають через гоніння за те, що у них є ВІЛ-статус. У своїй роботі ми щодня стикаємося з такими випадками", - сказав Ткачук.