Симптоми та лікування жовчнокам'яної хвороби

14:18, 23 квітня 2014
Країна
686 0

Існують методики розчинення конкрементів за допомогою препаратів урсодезоксихолієвої та хенодезоксихолієвої кислот

Основні клінічні прояви жовчнокам'яної хвороби:

Біль у правому підребер'ї, різної інтенсивності. Біль відносно постійний, але інтенсивність його може коливатися. Часто біль віддає під праву лопатку, між лопаток, в праву ключицю і там навіть може бути сильніше, ніж під ребром. Може віддавати в ділянку серця (рідше) і іноді супроводжуватися аритмією (порушенням ритму серцевих скорочень). Біль частіше, але абсолютно не обов'язково, виникає після прийому жирної і гострої їжі, яка вимагає жовчі для перетравлення і викликає скорочення жовчного міхура. На блювання орієнтуватися не варто - воно може бути, а може і не бути, пише Lady.tochka.net.

При жовчній, печінковій кольці біль триває від декількох хвилин до декількох годин і потім повністю проходить.

При гострому запаленні жовчного міхура - від декількох годин і більше (доба, тижні). Характерне, але, знову ж таки, не обов'язкове, підвищення температури вище 37 градусів. Ослаблення болю не завжди свідчить про зменшенні запалення. Дуже часто біль на початку сильний, потім слабшає, а запальний процес прогресує. Лише повна відсутність болю протягом наступних 2-3 діб, разом із нормалізацією температури, є ознаками купірування запалення.

Для хронічного запалення характерний періодичний біль у правому підребер'ї різної інтенсивності та тривалості, відчуття важкості і дискомфорту в цій ділянці.

При каменях у загальному жовчному протоці болю взагалі може не бути (якщо камінь не перешкоджає відтоку жовчі)

При запаленні жовчних шляхів печінки, до симптомів жовтяниці, приєднується висока мінлива температура (38-40) з ознобами, різка загальна слабкість.

При запаленні підшлункової залози (панкреатит) характерний постійний інтенсивний біль у всій верхній половині живота, в ділянці біля пупка. Біль часто віддає у поперек, праворуч, ліворуч, іноді ліворуч сильніше, посередині - опоясує. Спостерігається здуття живота, характерне блювання, часто багаторазове.

Трапляється, що камені в жовчному міхурі не викликають болісних симптомів взагалі. У такому разі їх можуть виявити випадково при УЗД або при рентгенологічному обстеженні. Але коли ознаки все ж з'явилися, потрібно якомога швидше звернутися до лікаря, бо симптоми поступово розвиватимуться, а стан хворого, природно, погіршуватиметься.

Якщо станеться так, що камінь залишиться на довгий час у загальному жовчному протоці, який служить для відтоку жовчі з міхура і печінки, то ризик пошкодження печінки і розвитку жовтяниці підвищується у кілька разів.

Найпопулярнішим методом діагностики жовчнокам'яної хвороби є ультразвукове дослідження. У разі проведення УЗД кваліфікованим фахівцем необхідність додаткових обстежень відсутня. Хоча для діагностики може використовуватися також холецистоангіографія, ретроградна панкреатохолангіорентгенографія. Комп'ютерна томографія та ядерно-магнітний резонанс з методів обстеження найдорожчі, але з більшою точністю дозволяють діагностувати перебіг хвороби.

Виявлення каменів у жовчному міхурі без наявності ускладнення жовчнокам'яної хвороби, як правило, не потребує специфічного лікування - вдаються до так званої вичікувальної тактики. Якщо розвивається гострий або хронічний калькульозний холецистит, показано видалення жовчного міхура як джерела каменеутворення. Оперативне втручання (холецистотомія) порожнинне або лапароскопічне залежно від стану організму, патологічних змін в стінках міхура і навколишніх тканинах, розмірів конкрементів. Лапароскопічне втручання завжди може бути переведено у відкриту порожнинну операцію в разі технічної необхідності.

Існують методики розчинення конкрементів за допомогою препаратів урсодезоксихолієвої та хенодезоксихолієвої кислот (урсосан, хенофальк), але такого роду терапія не призводить до лікування жовчнокам'яної хвороби і з часом можливе утворення нових каменів. Ще одним способом руйнування каменів є ударно-хвильова літотрипсія - застосовується тільки у разі наявності одиничного конкремента і у хворих, які не страждають гострим запаленням жовчного міхура або проток.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter