"40 років курив і кинути не можу", "Намагався кинути – зірвався через 3 дня", "Можу кинути курити, але не хочу", – стандартні відмовки курців. Їх можна зрозуміти, адже нікотин викликає залежність. Але жорсткі обмеження, що викликають в організму стрес, – не обов'язково єдиний метод боротьби зі шкідливою звичкою.

В інтернеті опублікована маса порад та народних рецептів, ефективність яких сумнівна. Ми ж пропонуємо ознайомитися з тим, що говорить наука. 

Експерти і лікарі не дійшли спільної думки, що краще: поступове зменшення споживання нікотину або різке припинення. Однак відомо, що раптова відмова часто призводить до рецидивів, і після декількох разів курцеві все складніше розірвати замкнуте коло.     

За словами голови Мінохоронздоров'я Віктора Ляшка, в Україні курить 34% повнолітніх жителів: кожен другий чоловік і кожна шоста жінка. При цьому відомо, що куріння є одним з факторів розвитку багатьох захворювань – у тому числі понад 20 видів онкології.

Парадоксально, але нікотин, будучи причиною формування хімічної залежності, сам собою не є чинником ризику розвитку онкології. Згідно з даними Міжнародного агентства з дослідження раку, нікотин навіть не відноситься до канцерогенних речовин, на відміну від, наприклад, алое.

Нікотин – природний алкалоїд, що присутній у томатах, картоплі, баклажанах та інших продуктах. Ця речовина виробляється печінкою для обміну речовин. Коли людина починає курити, організм перестає виробляти нікотин, бо отримує цю речовину ззовні. Дослідження доказали, що нікотин прискорює мислення і підвищує працездатність. Ці властивості роблять його корисним для страждаючих від цілого ряду неврологічних розладів: синдрому дефіциту уваги, хвороби Альцгеймера, Паркінсона і шизофренії.

Основну шкоду організму курця наносять продукти горіння тютюну. У сигаретному димі при температурі 800°С виділяються смоли і понад 6000 хімічних речовин: бензол, аміак, миш'як, кадмій, свинець тощо. До складу сигарет також входять канцерогени, які впливають на утворення онкології.

Розуміючи, що нікотин – не причина хвороб, викликаних курінням, а горіння тютюну – фактор, який потрібно виключити, вчені почали думати над вирішенням проблеми: як знизити ризики, дати курцям менш шкідливу альтернативу. Одним із перших варіантів стали нікотинові жуйки і пластирі. Але вони виявилися не настільки ефективними – низька швидкість потрапляння нікотину в організм впливала на рівень насичення. Такі методи не враховували і психологічний аспект залежності – збереження звичного ритуалу.

Згодом були представлені пристрої, які дозволяють зберегти обидва аспекти, –никотіновмісні продукти, що виключають горіння. Вони отримали назву електричні системи доставки нікотину (ЕСДН). За даними Public Health England, такі продукти містять до 95% менше шкідливих речовин у порівнянні з сигаретами. Наприклад, у системі IQOS використовується елемент, який тільки нагріває тютюн, не доводячи до горіння. 

У розвинених країнах застосування альтернативних продуктів – частина стратегії по боротьбі з курінням. З їхньою допомогою Великобританія за 6 років знизила рівень куріння до історичного мінімуму – 14,4%. Щоб домогтися таких результатів, держава дозволила лікарям рекомендувати електронні альтернативи пацієнтам, не готовим відмовитися від нікотину повністю. Деякі пристрої в Британії можна навіть придбати в лікарнях. Нова Зеландія і Греція також розглядають бездимні альтернативи для боротьби з курінням. Вони застосовують принцип пропорційного регулювання, при якому більш шкідливі продукти – такі як сигарети – робляться менш доступними, і навпаки.

В Україні ситуація протилежна: у грудні 2020 року депутати прирівняли оподаткування бездимних продуктів до сигарет. Це означає, що сигарети будуть коштувати менше, ніж продукти зі зниженим ризиком.

Куріння – фактор, який впливає і на рівень громадського здоров'я. З його поширенням потрібно боротися на рівні держави. Але якщо регулювання не залишає курцеві вибору, вирішувати проблему доводиться на індивідуальному рівні. В ідеалі – відмовитися від звички, а якщо це неможливо – розглянути використання альтернатив із меншими ризиками для здоров'я з широким доступом до перевіреної наукової інформації.