У насінні цієї трав`янистої рослини міститься до 7 % ефірної олії, що містить карвон, використовуваний для надання своєрідного запаху лікерам, а також лімонен, вживаний в парфюмерії. Крім того, плоди містять від 14 до 22 % жирної олії. Ціле насіння широко використовується в хлібопекарській справі.
Під назвою Fructus Carvi плоди широко застосовуються в медицині як стимулюючий, вітрогонний і сечогінний засіб.
За допомогою тмину лікують виразкову хворобу, усувають головний біль при гіпертонії, біль в кишечнику і шлунку. У народній медицині тмин використовувався при хворобливих менструаціях як болезаспокійливий засіб. Якщо у годуючих матерів пропадало молоко, тмин допомагав відновити лактацію. А чоловікам при полюціях украй корисними будуть всі страви, що містять тмин: від супу до сиру, особливо корисний чай з тмином і мелісою. Картопляний суп з корінцями тмину може включатися в щоденне меню хворим з аденомою передміхурової залози.
Ібн Сіна в «Каноні лікарських наук» теж приділяв увагу тмину, присвячуючи цій рослині такі рядки: «Зупиняє блювоту, сприяє травленню. Якщо підсмажити насіння тмину і зробити з них лікарську пов`язку на виступаючі геморойні шишки, це їх знищує. Тмин вбиває черв`яків, якщо випити його насіння...»
